Оповіданє.   Як ми влазили в пересїк (coupе), они вже сидїли обоєю одно биля другого. Він — молодий хлопчина з снїдим лицем правильних очертів, палкими очима і кучерявим волосом; она — молоденька дївчина, смирненька, дуже соромлива з виду, з ласкавим поглядом і страх як несмілим поворотом. Одним словом — голубка.   Мали, бачилось, пильне дїло, бо відокремились від всїх, вибрали що-найзатишнїйшій куток і пильно гуторили.  

 

У Львові дня 4 (16 н. ст.) сїчня 1890.  

Дня 3 н. ст. сїчня с. р. відбуло ся під проводом віце-президента краєвої ради шкільної д-ра Бобжиньского засїданє анкети для наради над справою науки язика руского в школах середних. До сеї анкети були сим разом покликані: д-р Ом. Огоновскій, о. Вас. Ильницкій, професори рускої ґімназії: Д. Гладилович, К. Лучаківскій і Юл. Романчук та професори учительскої семінарії: о. Ол. Барвіньскій і Ом. Партицкій, а крім того брав участь в нарадах анкети ще член кр. ради шкільної д-р Зайончковскій.  

Переклав з нїмецкого і доповнив д-р Ц.  

У Львові дня 12 н. ст. сїчня 1890.   Нова ситуація в Галичинї, витворена звістними заявленями в соймі, прояснила ся до нинїшного дня вже докладно — і ми, пращаючи рік старий, кинемо на ню погляд бодай в загальних очертах.  

Нечувано хитрий спосіб арештованя Луцкого в Константинополи тайними аґентами россійскими при явній участи турецкої поліції викликав величезну сензацїю не лиш в турецкій столици але і в цїлій Европі.

І.   Тамтого року, на засїданю галицкого сойму з 16 падолиста, предсїдатель руского клюбу п. Романчук, враз из 13 членами клюбу і не-членом д-ром Ольпиньским, поставив интерпеляцію до ц. к. правительства, в котрій межи иншим так сказав: