проголошена дня 11 н. ст. цвітня в троновій сали замку цїсарского.     Впов. Панове обох палат ради державної!   З початком нового періоду конституційної дїяльности я зібрав Вас Панове, коло мого престола. Передаю Вам Мій цїсарскій привіт і здоровлю Вас сердечно.  

Адвокати львівскі і другі часописи оголосили з часописом відозву, щоби річницю конституції 3-го мая обходити торжественно.  

образки з житя робучого люду написав Іван Франко. Львів 1890   О краю мій рідний, недолев зігнутий Запастись би радше тобі, як колиб Така Твоя доля по вік мала бути! (Гадки на межи "Із галицких образків").  

І.   Сторононько рідна! коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне... Як глухо, як тихо... Ой лихо!   Ой де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна? Чому ти не зійдеш на землю із неба? Осяяти землю безщасную треба! Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна? Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре? Ой горе!   О люде мій бідний, моя ти родино,

Літературно-наукова хроніка.     (Poesies de Т. Chevtchenko. Поезіі Т. Гр. Шевченка заборонені в Pocciji. Geueve. Н. Georg, libraire і Prag, Eduard Valecka 1890, 16-тка, стор. VII+258).  

З-над Сяну.     Кілько то Русини не наговорили ся і в соймі, і в радї державній о семінаріях учительских, кілько то праса руска не написалась о покривдженю язика руского в наших семінаріях, — та все те було "гласом вопіющого". Аж ось остатної сесії соймової діждали ся Русини від правительства того потїшаючого звороту, що утраквізм не тілько в мужеских семінаріях, але і в женьских, у Львові і в Перемишли, буде переведений, а Русини і тим уже задоволились (? — Ред.). З нагоди того утраквізму я позволю собі сказати кілька слів.  

  Вчерашні надзвичайні загальні твори товариства "Просвіта", котрі скликано за для зміни статутів товариства, випали під кождим взглядом вдоволяючо. Участників зібралось по-над 150 осіб як місцевих так навіть і з далеких сторін провінції. По заупокійній відправі за померших членів товариства наповнились комнати "Рускої Бесїди" участниками, а голова тов. "Просвіти", Впов. д-р Омелян Огоновскій розпочав збори точно о 11 годинї такою промовою:   "Світлий Зборе!  

На той темат помістила "Буковина" гарну статью, вправдї в приміненю до буковиньских відносин, але заслугує она і на увагу Русинів галицких, тож подаємо єї в повній основі: