Нарис історіі Австріі від р. 1840 до 1890.       Нарис, котрий осмілююсь подати отсе нашій громаді, далекий від претензіі на орігінальність поглядів або дослідів. Міні хотілось би подати ту звід фактів звісних в літературі історичній, але на жаль, за мало звісних у нас. Аджеж ніхто не заперечить, що історія найновійших часів у нас власне найбільше занедбана, і що навіть люде на перший погляд компетентні, фахові історики, виголошують о найновійших часах найблизшоі нам історіі погляди, котрих по просту встидно слухати.  

I. Skończyła się tak zwana "protestancka" secesja odszczepieńców prawowiernego wyznania Koła lit.-art., a jedno z lojalnych pism tutejszych raczyło zanotować, że nieporozumienia pomiędzy członkami "Koła" ukończyły się i secesjoniści łaskawie do instytucji z powrotem przyjęci zostali.  

Нема нинї нїгде такого краю, де не говорено би о голодних пролетаріях. При тім многі люде указують на той факт, що чим більша де культура, там і більше случаїв голодової смерти. З тою справою усї вже від давна освоїли ся і, говорячи о пролетаріятї, не говорить ся нїчо нового.  

І.      

В суботнім числї "Червоної Руси" поміщена була статья під заголовком "Историческая правда", нїби в одвіт на звістну куренду Впреосвященного митрополита.

В літературнім додатку до ч. 92 монахійскої Allgemeine Zeitung помістив якійсь знаток промислу домашного, підписавшій ся буквами В. В., розвідку під заг. Ruthenische Hauskunst, котру за-для многих цїнних заміток подаємо понизше в майже дословнім перекладї.  

  Від коли на Украйіні появились політичні поезіі Шевченка, всяка скілько небудь освічена й щира украйінолюбска душа стала ждати того часу, коли прокинеся наш "найменший брат" чорний "народ"... Тепер, бодай про деякі частини Галичини можна сказати, що час сей коли не настав іще рішучо, то вже настає...  

Справа заборони "Червоной Руси" митрополичим Ординаріятом викликала не лише в "Червоній Руси" пристрастні аж брутальні напасти на Впреосв. митрополита Сильвестра [наконець уже й прокураторії державній було того за богато і оногди она "Червоную Русь" за брутальне напастованє архієрея сконфіскувала], але заборона тая дала і польским дневникам, котрі в справах руских чи не можуть чи не хотять информуватись, темат до осудів, основаних на фальшивих даних. А пійшло се ось яким способом: