виголошена на загальних зборах в Тернополи 27 серпня (8 вересня) 1891 р.  

П-нї Наталія Кобриньска запросила оповіщенєм в ґазетах руске жіноцтво на збори (віче) до Стрия на день 1 н. ст. вересня с. р. Можна було гадати, що на сі збори зїде ся поважнїйше число Русинок а також, що й сама Стрийщина, користаючи з нагоди концерту і вечерка з танцями "дванацятки" доставить більшій континґент участниць на се віче. На дїлї-ж вийшло оно инакше, бо на віче зібралось лише до 20 женщин, хоч вечером на концертї всї крісла заняли майже виключно представительки красного пола, се значить, було их по-над сотка.

Дівоча світличка ясна, тиха, по ній несеся тоненький запах фіялок, через відчинене вікно пливе повною струєю свіжий весняний воздух. На бюрку лежать ріжні гарно оправлені книжки, при бюрку сидить дівчина в самім цвіті віку, від неі так і пашить молодече здоровлє, молодеча сила; уста троха затиснені, енергічні, чоло крихіточку зморщене, мабуть якісь думки ворушать головку. Дівчина, спершися руками, швидко перегортає лист за листом якоісь очевидно цікавоі книжки, бо ціла потонула в тім читаню-роздумуваню.

(Квестіонар для другого зйізду руско-украйінских радикалів.)  

І.   Збори членів турчаньскої "Народної Ради", що відбули ся перед кількома днями в Турцї, а з котрих ми здали справу в "Дѣлї", не випали так, щоби могла справдї мати якій вплив на нинїшну нашу ситуацію. Перейшовши точки резолюції, ухваленої зборами, бачимо в них — по-при де-що баламутне — досить річей добрих, хоч не нових, але не бачимо нїчо такого, що би чи то розяснювало нинїшну ситуацію, чи вказувало якісь нові дороги. Все те усунено на бік, поминено мовчки. А прецїнь то було питанє найцїкавійше і найважнїйше.  

(Присвячено рускому жіноцтву.)*)   Як би ви вчились так як треба, То й мудрість би була своя... Т. Шевченко.   Родина єсть підвалиною суспільного житя, огнищем всяких честнот суспільних, а именно також національної свідомости.  

I.  

СЛІВЦЕ ВІД РЕДАКЦІЇ.