Общество "Русская Рада" — про котру, коли ходить о позитивну якусь роботу для Русинів, нїчо не чувати, — підоймає вже по т. зв. всенароднім вічу одну аґітацію досить характеристичну.   Ото видїл общества "Русская Рада" розіслав по краю випечатану під днем 24 н. ст. лютого с. р. відозву [підписану предсїдателем Б. А. Дїдицким], взиваючи до вношеня до міністерства просвіти протестів против "посягательства на нашу споконвічную правопись". Відозва "Русской Ради" звучить:  

  [З рукописи з року 1866].  

скликане на суботу мин. тиждня пп. Даниловичем, Гарасимовичем і Трильовским, пишуть нам з Снятина в день віча:     Віче розпочало ся сегодня о годинї 10-ій, хоч заповіджене було на годину 8-му, а таке опізненє наступило з тої причини, що аранжери віча надїяли ся приїзду посла Окyневского з Городенки і хотїли вибрати єго провідником віча. Коли-ж д-р Окуневскій не приїхав, то на голову віча вибрано д-ра Даниловича, а на заступника голови господаря Кузика з Карлова.  

[З мандрівки по світї.]     Из 1864-го року, з памятної війни о Шлезвик-Гольштайн, — коли то Бісмарк так славно піддурив Австрію, щоби в 1866-ім дати їй заплату, — списав один капітан ґенерального штабу свої спомини. В характеристицї австрійских полків говорить він про Русинів:  

На зеленій Буковинї загудїло. Весь загал румуньского боярства під проводом маршалка краєвого бар. Василька станув против президента краєвого ґp. Пачого. Обі сторони не могли погодитись в своїм спорі у себе дома, а відкликались до Відня, щоби аж президент міністрів ґр. Таффе розсудив цїлу справу. Цїла афера мала з-разу приватний характер і аж самі Румуни звели єї на політичну дорогу, на котрій розуміє ся, набрала більшого значіня і дїйстно може мати поважні наслїдки.  

І.   Позавчерашне так зване "всенародноє" віче було — що так вискажемось — екзаміном партії т. зв. старої, на котрім она виказала ся: що она знає? на скілько она поступила в своїм розвитку? чи до якої позитивної роботи народної она спосібна? а наконець чи справдї щиро думає она о консолідації Русинів?    

Wiadomości statystyczne o mieście Lwowie в томі I. за рік 1892 додають таку статистику Русинів міста Львова:     При остатній конскрипції подали обряд грецкій а язик рускій:   В дїльници — обряд рускій — язик рускій в Середмістю — 2.584 — 1.041 в Галицкій — 4.256 — 923 в Краківскій — 5.953 — 2.000 в Жовківскій — 2.608 —792 в Личаківскій — 2.831 — 580 в Яловци — 39 — - Разом — 18.271 — 5.336

А бодай же вас та з вашою конституцією і артикулом 19-им!