У Львові дня 8 н. ст. жовтня 1891.  

Коли б ми в своій публичній праці руководились особистими мотівами, то ми тепер мали би повне право радіти: все, що ми говорили про т. зв. "нову еру" з єi "угодою" сповняєся і майже сповнилось до кінця. І хід виборів у раду державну і хід справ у тій раді показують, що нема в тій ері нічого нового і що самоі угоди майже нема. Самі угодовскі органи, Діло та навіть Правда мусять говорити щось подібне до прямого признаня сего кінця бучно похваленого ними діла.  

 

[Комунікат клюбу]     I.   На нарадї послів руских, котра відбула ся у Львові дня 6 н. ст. цвітня, запали слїдуючі ухвали:   Посли рускі завязують рускій клюб посольскій, припоручаючи заразом п. Романчукови виготовленє проєкту проґрами а п. Телишевскому проєкту реґуляміну клюбового.   Обговорюючи і розбираючи становище, яке послам руским в радї державній заняти випадає, згодили ся всї присутні на слїдуючі засади:  

І.   Вибори до ради державної в Галичинї вже ві всїх куріях скінчені. О ходї цїлої акції виборчої є також вже достаточні вісти. Пора нам отже тепер застановити ся близше над результатом і ходом виборів, як і над виглядами нашими на будучність.  

Півурядова Politische Correspondenz пише: Як нам доносять зі Львова, епізоди політичні, які зайшли підчас тридневних нарад сойму галицкого над буджетом, спровадили в рускім клюбі соймовім вельми важний зворот, котрий, як здаєсь, виплине в поважних наслїдках що-до найблизшого розвою руских сторонництв — в рускім клюбі соймовім повстав роздвій, поясняючій відносини в відрадний спосіб.

  Вчера розказали ми послїдні подїї в Рускім клюбі соймовім і в галицкім соймі, щоби освідомити наших читателїв найперше о тім, що єсть найважнїйше і найблизше: нинї доповняємо наші вчерашні донесеня розвязанєм попередних подїй, без котрого пізнїйші подїї не будуть ще вповні зрозумілі. А розкажемо знов, так як вчера, на підставі найавтентичнїйших информацій і закомунікованих нам протоколів Руского клюбу.  

У Львові, дня 14 (26) падолиста 1890.     Вчерашну ґенеральну дебату над буджетом заповнили в половинї бесїди руских послів — д-ра Окуневского, Телишевского і голови руского клюбу Романчука — і можемо сміло сказати, що виступленє наших послів честь принесло як клюбови pycкoмy, так і рускому народови.  

запрошеного на вїзд до Львова на день 25 н. ст. марта, но не прибившого.   Не могучи за-для перешкод урядових взяти лично удїлу в нарадї над найважнїйшим дїлом кождого народу, отже і нашого руского, т. є. над "консолідацією всїх руских сил у внутрі" і "над живою та рішучою акцією Русинів на внї", подаю свої погляди прилюдно.  

У Львові дня 27 н. ст. марта 1890.   У вчерашнім "Дѣлї" подїлились ми з читателями нашими вістію, що Русини галицкі, без різницї сторонництв, з иніціятиви своїх соймових послів приготовляють ся до громадної акції і ужитя всїх средств, щоби справу руску в Австрії вивести вже раз на чисту воду, а для себе вибороти всї ті права і свободи, які запоручує нам конституція і яких доборолись уже давно всї прочі народи Долитавщини, з виїмкою лише Русинів.