Доповідь прочитана на міждисциплінарному семінарі «Обрії науки» 2 лютого 2017 року в Українському Католицькому Університеті. Автор – старший науковий співробітник, завідувач відділу сигнальних механізмів клітини, заступник директора з наукової роботи Інституту біології клітини НАН України    

 

 

    Гени неандертальців – викопного людського виду, що жив в Європі та Західній Азії 230.00- 30.000 років тому – досі присутні у нашій ДНК й тонко, але істотно на нас впливають.  

Науковці вперше змоделювали, як виглядав останній спільний пращур неандертальців і сучасних людей. Крім зовнішності, нова 3D-модель черепа дає змогу припустити, коли й де відбулося розділення видів. Дотепер це питання залишається дискусійним, бо скам’янілих решток цього періоду практично немає, розповідають учені в журналі "Journal of Human Evolution".    

Запитання, чи великий мозок вміщає непересічний інтелект, задають уже впродовж століть. Аби добратися до суті проблеми, науковці з Віденського та Геттінгенського університетів залучили до нової розвідки результати десятків досліджень, в процесі яких опитали понад 8 000 піддослідних. Зрештою, вчені дійшли висновку: для рівня IQ (незалежно від статі та віку) розмір мозку відграє другорядну роль. Кореляцію сильно переоцінювали впродовж минулих років.    

Нова гілка генеалогічного дерева людини: в одній з печер Південної Африки науковці виявили 15 скелетів нового виду Homo. Точний вік скам’янілостей невідомий, але давня людина, яку назвали Homo naledi, ймовірно, була найранішим представником нашого виду. Делікатна, невисока істота мала на диво сучасні ступні, проте примітивні плечі та зуби. Науковці вважають, що розташування скелетів може вказувати на умисне поховання, до якого вдавалися вже 2 млн років тому.