Як виглядав наш спільний предок?

Науковці вперше змоделювали, як виглядав останній спільний пращур неандертальців і сучасних людей. Крім зовнішності, нова 3D-модель черепа дає змогу припустити, коли й де відбулося розділення видів. Дотепер це питання залишається дискусійним, бо скам’янілих решток цього періоду практично немає, розповідають учені в журналі "Journal of Human Evolution".

 

 

Так міг виглядати спільний предок сучасної людини та неандертальця. 

 

 

Наші кузени: у період десь між 400–800 тисячами років тому родоводи наших прямих предків та неандертальців розділилися. Вид Homo neanderthalensis заселяв тоді широкі простори Європи та Передньої Азії. Значно пізніше перші представники нашого виду – Homo sapiens – покинули Африку та прийшли до Європи, де відновили контакт з неандертальцями. Обидві популяції навіть схрещувалися, і дотепер європейський геном зберігає близько 2 % неандертальського.

 

Проте, як саме виглядав останній спільний предок неандертальця та Homo sapiens? Коли обидва види розділилися? Дотепер відповіді на ці запитання залишаються непевними. Адже з того часу практично немає скам’янілостей. «А коли й знаходимо якісь, то звідки знаємо, що вони належать саме цьому спільно предкові? – пояснює Орельєн Муньє (Aurélien Mounier) з Кембриджського університету. – Багато суперечок стосовно людської еволюції виникають через цю непевність».

 

Аби наблизитися до суті питання, Муньє зі своєї колегою Мартою Лар (Marta Lahr) обрали цілком новий шлях: віртуальну реконструкцію. Вони визначили 797 ознак на викопних черепах 46 представників виду Homo, що жили впродовж останніх 2 млн років. Спеціальна комп’ютерна програма порівняла ознаки всіх черепів та визначила, які з них мали би бути властивими вже спільному предкові цих видів.

 

«Комбінація цифрової 3D моделі та статистичних методів дала змогу сконструювати віртуальний скам’янілий череп останнього спільного пращура сучасної людини та неандертальця», – пояснює Муньє. І не лише це: програма створила три різних черепи – кожен демонструє, як виглядав би наш пращур у гіпотетичні моменти розгалуження родоводу, про які дискутують.  

 

 

 

Порівняння черепів: сучасна людина, віртуальна реконструкція спільного предка, рештки неандертальців, яким близько 60 тисяч років. 

 

 

Товстими, випуклими надбрівними дугами наш предок нагадує радше неандертальця. Адже у наших прямих предків таких брів не було, вони пропали після того, як їхня генеалогічна лінія відділилася від неандертальців, пояснюють учені.

 

Спочатку спільний пращур на потилиці мав наріст, який пізніше неандертальці втратили, вони відомі своїм подовгастим черепом. Проте спільний предок мав також ознаки Homo sapiens: обличчя його було плоскішим, не таким випуклим, як у неандертальців. Крім того він володів зачатками виразного вигину, який сучасні люди мають під вилицями. У неандертальців ці частини черепа були заповнені, що надавало їм широкого, міцного вигляду.

 

Проте віртуальний череп розказує більше, ніж просто про зовнішність: він допоміг науковцям визначити, коли неандертальці та Homo sapiens найімовірніше відділилися одне від одного. Дотепер існує три можливих генеалогічних сценаріїв.

 

Згідно з першим, роз’єднання наступило майже 1 млн років тому, ще до виникнення людини-попередника.

 

Другий сценарій передбачає, що дві генеалогічні лінії розділилися десь 700 тисяч років тому – після того, як в Африці з’явилися перші представники Гейдельберзької людини. В цьому випадку останній спільний предок людини розумної та неандертальців мав би бути представником власне виду Homo heidelbergensis.

 

Третій варіант еволюції припускає, що неандертальці та Homo sapiens могли розділитися близько 400 тисяч років тому. Тоді їхній останній спільний родич належав би до поширеного вже Homo heidelbergensis, що залишився в Африці.

 

 

Можливі пункти розділення неандертальців і Homo Sapiens. Черепи: представник роду Homo, якому 1, 6 млн років; неандерталець і два сучасних Homo sapiens.

 

 

Але який сценарій відповідає дійсності? Аби це визначити, науковці порівняли три віртуальні варіанти черепа з фрагментами знайдених решток, які датуються цим періодом. Встановили: віртуальний череп другого варіанту найкраще узгоджується зі знахідками.

 

Дані засвідчують, що останній спільний предок неандертальців та людини існував вже 700 тисяч років тому, тобто виник з ранніх форм Гейдельберзької людини. «Це означає, що популяція предків Homo sapiens та Homo neanderthalensis жила в Африці, – розповідають Муньє та Лар. – Тобто наступні покоління сучасної людини зазнавали сильніших морфологічних змін, ніж неандертальці».

 

Чи така часова й еволюційна класифікація правильна, повинні перевірити наступні дослідження. «Наші моделіце не достовірні факти, але за відсутності скам’янілих решток їх може бути достатньо для перевірки гіпотез», – наголошують учені.

 

 

So sah unser Urahn aus 

Scinexx.de 18.12.2015

Зреферувала Соломія Кривенко

20.12.2015