Запитання, чи великий мозок вміщає непересічний інтелект, задають уже впродовж століть. Аби добратися до суті проблеми, науковці з Віденського та Геттінгенського університетів залучили до нової розвідки результати десятків досліджень, в процесі яких опитали понад 8 000 піддослідних. Зрештою, вчені дійшли висновку: для рівня IQ (незалежно від статі та віку) розмір мозку відграє другорядну роль. Кореляцію сильно переоцінювали впродовж минулих років.
Зображення: http://www.br.de
Учені на чолі з Якобом Пічніґом (Jakob Pietschnig) з Віденського університету та Ларсом Пенке (Lars Penke) з Університету Геттінгена проглянули літературу минулих років, присвячену темі взаємозв’язку об’єму мозку та показників IQ. Окрім того, науковці зв’язалися з ученими й отримали від них неопубліковані дані тестів. У такий спосіб вони оминули проблему, що має місце в багатьох сферах науки: до публікацій потрапляють лише результати, які підтверджують гіпотезу, або є очевидними.
Й інформація про кореляцію IQ та величини мозку є спотвореною, повідомляє команда Пічніґа в журналі Neuroscience and Biobehavioral Reviews. Адже публікують, передусім, тестові рядки, які демонструють виразну кореляцію. Проте в середньому в 88 результатах, отриманих завдяки метааналізам, де вимірювання здійснювали, здебільшого, з допомогою МРТ, об’єм мозку, хоча й залежав від рівня IQ, але в значно меншій мірі, ніж часто стверджують.
Згідно з розвідкою, об’єм мозку пояснює лише 6 % різниці, яку помічали між інтелектом різних людей. «Хоча й можна довести певну взаємозалежність, однак дуже незначну, – пояснює Пічніґ.– Імовірніше, що біологічною основою інтелекту є структури та цілісність мозку».
Неясно дотепер, чи великий мозок у людей загалом означає більшу кількість нейронів. Докази того, що великий череп не обов’язково означає великий розум, можна знайти навіть у тваринному світі: безперечно, що кашалотові мають найбільший мозок, але зіставивши його з масою тіла, зрозуміємо, що він дорівнюватиме мозкові землерийки.
Чоловіки Homo sapiens мають у середньому на 10 % більший мозок, але когнітивні здібності не відрізняються від тих, якими володіють жінки. Розміри мозку людини свідчать про енергетичний обмін: приблизно чверть енергії, яку споживає тіло, витрачається на активність мозку, хоча сам орган мислення становить лише 2 % від маси тіла. Думання – фізично виснажливе заняття, коштує воно від 20 до 25 Ватт.
Деякі результати досліджень вказують на те, що впродовж останніх 10 – 15 тисяч років, коли густина населення почала збільшуватися, людський розум почав зменшуватися. Теорія гласить: людина сама себе приручила майже так само, як собаку чи коня. Одомашнені тварини не лише мирніші та більше співпрацюють, ніж їхні дикі відповідники, вони загалом мають менший мозок.
Цікаві підсумки того, як у людини розвивається інтелект у процесі життя, кілька років тому зробила шотландська розвідка. Все почалося з того, що на початку ХХ ст. шотландський уряд побоювався, що в людей зникає інтелект. Для роз’яснення тоді ініціювали масштабні тести IQ. Вперше 1932 р., а потім ще раз 1947 р. опитали 11-річних дітей. Загалом у дослідженнях взяло участь майже 160 тисяч хлопчиків і дівчаток.
Десятки років потому, 1997 р., науковці на чолі з Яном Дірі (Ian Deary) випадково натрапили на стос з цими результатами, що зберігалися в підвалі Единбурзького університету. Команда психологів вийшла на слід тисяч учасників. Понад 1 500 з них знову пройшло опитування.
Виявилося: з результатами IQ-тесту в віці 11 років можна передбачити, якими будуть когнітивні здатності людини в старості. Це підтвердило гіпотезу «баку з водою»: чим краще мозок завдяки генетичним впливам і сприятливим чинникам середовища функціонує в дитинстві, тим більше когнітивних резервів він має. Тобто, чим більша кількість палива, коли бак починає працювати, тим більше потрібно часу, щоб його спорожнити.
Sind Menschen mit großem Gehirn auch schlauer?
Die Welt, 17/10/15,
Зреферувала Соломія Кривенко
18.10.2015