В Ефіопії науковці знайшли найстаріші рештки людини роду homo. Решткам 2,8 млн років, у ній присутні ознаки як homo habilis, так і попередника сучасної людини австралопітека. Завдяки їй може вдатися заповнити прогалини в генеалогічному дереві людини, повідомляють учені в журналі Science. Паралельно в журналі Nature представили реконструкцію homo habilis, яка підтверджують перше припущення.    

Як наші предки заселяли Центральну Європу? В Австрії знайшли кам’яні знаряддя праці, аналіз яких свідчить: Homo sapiens тут жили вже 43,5 тис. років тому. Це дещо давніше, ніж період, на який вказували попередні знахідки, – повідомляє міжнародна команда науковців у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Знахідка також підтверджує, що предки сучасної людини контактували з неандертальцями.    

Неандертальці у Європі вимерли близько 40 тисяч років тому, а перед цим впродовж тисячоліть співіснували зі сучасними людьми – неоантропами. Так стверджують автори нового дослідження, що має на меті назвати точну дату зникнення неандертальців. Співіснування двох видів гомінідів полягало в культурній і генетичній взаємодії. Тобто, всупереч думці деяких науковців, прихід Homo sapiens до Європи не призвів до фізичного винищення неандертальців.  

Колектив антропологів з Дюкського університету та Університету Юти (США) під орудою Браяна Гейра дійшов висновку: зменшення рівня чоловічого гормону в крові доісторичних людей спричинилося до раптового розвитку мистецтва та вдосконалення знарядь праці. Технологічний бум відбувся десь 50 тис. років тому. Іншими словами, інновації та швидкий культурний обмін стали можливими тоді, коли темперамент Homo sapiens став менше конфліктним і більш товариським.    

Лекція відбулася 12 червня 2014 року в межах семінарів Українського Католицького Університету «Обрії науки».  

Секвенування геному двох древніх родичів сучасних людей – неандертальця та відомої за вкрай фрагментарними рештками