У другі роковини смерти дир. І. Кревецького надіслано нам статтю з короткою характеристикою його творчости та перечисленєм його праць, яку й помішуємо — Прим. Ред.   Дня червня 1940 року помер Іван Іванович Кривецький, довголітній директор Бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. В Роздолі, в крузі своєї ближчої родини, до якої виїхав він після безуспішного лікування нирок зі Львова, замкнув свої очі цей визначний галицько-український історик.  

Мемуари як основа правдиво народньої історії.

Аномалія української історії: кождий майже важнійший мент в історії нашого народу в більшій або меншій мірі обставлений — знаками питання. Таких знаків питання повно в історії України — княжої, козацької і найновійшої доби.

В кн. VI. "ЛНВістника" за сей рік появила ся чергова статя п. Іgnotus-a п. з. З австрийської України: В сїти лєґенди, в якій українська полїтика в Австриї за останних пять лїт (1908 до 1912) зустрінула ся з дуже різкою критикою.

В справі охорони памяток нашої старої культури.  

Розпочав письменську діяльність як публіцист. На 25-ім роцї житя став редактором ко­ломийської Народної Школи (1875), а в рік пізнїйше редактором Друга Народа (1876). В рр. 1885—86 редаґував Миръ. Крім сього співробітничав в цілім ряд їинших часописнй, як: Слово (1878—82), Зоря (1880—81), Бескидъ (1881), Проломъ (1881), Наука (1882) й ин. Друкував деякі свої працї також у часописях нїмецьких і польських. Писав на ріжні теми історично-лїте­ратурні, полїтичні, економічні.