"Nowa era" i stanowisko ukraińskie   W najnowszym numerze Narodnoj Czasopysi znajdujemy parę uwag, odsłaniających tendencje "nowej ery". Notujemy je dla pamięci. Wspomniawszy o okólniku episkopatu poznańskiego przeciw wydawanej w Berlinie po polsku socjaldemokratycznej Gazecie robotniczej, redakcja Nar. Czasopysi tak pisze:  

Ще не виступила була наша партія, а вже люде добрі стали про неі говорити. "Діло" перше, не дозволившися господарів, подало звістку про приватний зйізд радикалів та ще й назвало по імю трох участників зйізду: дра Т. Окуневского, дра Даниловича та Іл. Гарасимовича, — що вже зовсім неделікатно.

Якби не те, що вступна статя "Діла" в ч. 227 — перший прилюдний голос від народовскоі партіі про програму руско-украйінскоі радикальноі партіі, то на неі не варто би було навіть уваги звертати, бо в ній нема жадніськоі об'єктивноі критики змісту критикованоі програми, а лише просто лаянє на людей, що без дозволу "Діла" чи кого, поважилися уложити собі самостійну програму i з нею отперто виступити.

В незрозумілій для мене цїли і в спосіб, о скілько знаю, нїгде між освіченими людьми не практикований діткнуло "Дѣло" в своїй критицї Споминів М. Драгоманова, а в слїд за ним і о. Андрій Качала в своїм письмі до ред. "Дѣла" (ч. 115) моєї особи яко накладця тих Споминів з  причини их змісту. Вважаю потрібним заявити, що даючи наклад на Спомини М. Драгоманова, я солідаризував ся тілько з загальними, проґрамовими их поглядами, але одвічальність за фактичні подробицї мушу лишити М.

  Високоповажаний Пане Редакторе!   Не думав я, щоби прийшло менї коли ставати в оборонї покійників. Но дарма, лиха не обійдеш! Суть люде, котрі і покійникам в гробі не дають спокою і власне тогди нападають их, коли они вже боронити ся не можуть...   Так поступив собі п. Мих. Драгоманов в своїй брошурі "Австро-руські спомини". В тих споминах зневажив він покійного Стефана Качалу, очернюючи єго, що запродав справу народу руского більшости соймовій за 6.000 зр. і за тую цїну обіцяв підпирати систему соймову.