Автори FT роблять свої прогнози на наступний рік – від цін на нафту до наступних кроків Путіна   Оскільки 2014 рік добіг кінця, The Financial Times знову займається невинним гаданням. Як завжди ми попросили деяких наших експертів і коментаторів пригасити світло, обтерти порох з їхніх кришталевих куль і спрогнозувати, що принесуть наступні 12 місяців стосовно  багатьох питань – від цін на нафту до перспектив модної електроніки.  

  В природі юрби накидатися на кожного, чиї погляди розходяться з усередненою думкою  

  Приблизно в той же час минулого року мене попросили написати статтю про 2014 рік і в якості основної теми я вибрав Україну (матеріал «Привіт, 2014-ий: Українська криза може тривати і тривати» за 20 грудня 2014 року). Текст виявився пророчим, навіть не зважаючи на те, що я не міг у деталях передбачити такий перебіг подій, який ми спостерігали в цій країні цього року.  

  Одне з безневинних задоволень – спитати когось, хто має стосунок до «роблення політики», що насправді означає термін «політика».   Часто особа, яку питаєте – чи то політик, чи чиновник, «публічний» лобіст чи самопроголошений «гуру» політики, – не зможе дати  миттєву відповідь. Хоч слово «політика» є банальним в їхньому світі, проте мало хто задумується над тим, що воно пояснює.  

  Ця несправедливість є відмінною від нерівності, яка турбує учасників акції «Захопи Волл-стріт» чи покупців книги професора Пікетті   Два тижні тому я описав дві точки зору на капітал в сучасній економіці: ми можемо визначати вартість матеріальних активів або сукупну суму статків населення. Ці сумарні величини є близькими, але не тотожними. У широко цитованій праці Томаса Пікетті головним чином йдеться про вартість матеріальних активів.

  Остерігайтеся патерналістів під маскою борців за свободу особистості   Касс Санстейн більшу частину свого професійного життя присвятив обдумуванню того, як зробити землю вільних людей безпечнішим місцем для дурнів і недалекоглядних.  

 

  Якщо капітал і справді повернувся, як говорить Пікетті, то у цілком інший спосіб  

  Ми втратили здатність оцінювати мистецтво самі і за його достоїнствами   Серед багатьох рекордів, встановлених минулого тижня в Нью-Йорку на аукціоні Крістіз, де витворів сучасного мистецтва було продано на дивовижну суму 852,9 млн. дол., про один, як не дивно, не повідомлялося: найвища ціна, яку коли-небудь заплатили за пісуар.  

Якщо державам знову дозволять відкушувати території їхніх сусідів, це може потрясти континент