У нас не лише не буде вже ніколи такого професора, але й нашою дорогою не поїде така високоумна та добросердечна людина — говорили люди в селі Залав'ю, та правду вони казали.
Швець Дмитро Паличка жив із свого копита. Не був він майстер над майстрами, але капець залатати — то він добре потрапив. А треба ще було декому підзолювати чобіт, Дмитро й до цього нагинав свою спину.
