З середини травня Венеція починає жити насиченим туристичним життям. Різноманітні атракції, карнавали, бієнале, фестивалі на всі смаки і гаманці.  Цьогорічне бієнале, найстаріша мистецька виставка світу, традиційно супроводжується багатьма паралельними або незалежними програмами. Вони органічно перетікають одна в одну, продовжуючи і доповнюючи безперервне свято життя, котрим живе місто в літній сезон.

У Zenko Gallery спільно з Центром сучасного мистецтва Івано-Франківська відкрили виставку «Чеч (потік). Індивідуальні артикуляції»     Ідея проекту — показати мистецькі практики провідних художників Івано-Франківщини. Вперше в одному просторі вдалося представити в такому складі творчість різних поколінь, різних світоглядів, різноманітних естетик та ідеологій.  

Коротка історія сучасного мистецтва Франківська. Галерея «Маргінеси», Івано-Франківськ, листопад 2016 р., куратори А. Звіжинський, Є. Самборський                           Найбільша кількість художників сучасного мистецтва Івано-Франківська в одній експозиції. Зріз 30-річної історії художньої альтернативи. Художники, як орган почуттів суспільства, як частина його сигнальної системи.  

 

Форум «Погран Культ. Галіція Культ» від столичного «Dofa Fund» (4.10–18.10 2016 р.) – потужна неординарна подія навіть для великого, розлогого, промислового, але культурно відстороненого Харкова. Понад 80 різноманітних подій: виставок, концертів, вистав, акцій, перформансів, резиденцій, майстер-класів. Програмна відсутність відверто попсових акцій (як це було на «ПортоФранко-Гогольфест» цього року у Франківську), які, може б, спрацювали на привернення уваги ширшої авдиторії.

  «Лірика» (грец. lyrikуs — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. У переносному значенні лірика може означати ліричний настрій або стиль (емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до вираження роздумів, почуттів, переживань)».  

«Тому, брати і сестри, вчіться виробляти міфи. Вони ринково твердіші за золото, не займають місця на складі і не бояться мишачого апетиту. Все інше приречене. І нема на те ради». Володимир Єшкілєв   1 цСмОБ`ЄКТ9116 - довготривалий (01.04.2016 – 01.01.2017) арт-проект місцевого художника-концептуаліста Мирослава Яремака, що втілюється на запрошення директора Івано-Франківського ЦСМ Анатолія Звіжинського.  

В Івано-Франківському ЦСМ чергова виставка Ростислава Котерліна («?АНИДЮЛ», 14.04-10.05), одного з найважливіших художників «станіславського арт-феномену», містечкового культурного явища ‘90-х. Роботи Ростислава останніми роками частіше можна бачити в Києві, аніж в рідному Станіславі, завдяки співпраці з Арт-Центром Павла Гудімова Я галерея, де вже пройшло п’ять персональних виставок.

Схоже, цьогоріч чергове повернення Євгена Самборського до рідного міста матиме триваліший термін, ніж минулого року. Можливо, матимемо справу аж з трьома проектами художника у Франеку (минулого року Євген курував резиденцією «Школа рисувальників» з Павлом Альтгамером). Цього року, окрім вже втіленого «Ми ті на кого ми чекали», заплановані ще соціально-культурні проекти разом з неповносправними дітьми (грант UrbanSpace 100) та робота з психічно хворими (в рамках PortoFrankoGogolFest). Також очікуємо і на чергову артистичну резиденцію від платформи Тепле місто.

Микола Джичка народився в 1977 році в Івано-Франківську. 1999 завершив навчання в Інститут мистецтв Прикарпатського університету імені В. Стефаника. Член НСФХУ з 2002 р. займається живописом, фотографією, добре відомий у місті як невтомний мистецький активіст, арт-менеджер, директор об’єднання «Форумс», секретар відділення спілки фотохудожників, ініціатор школи мистецтва, аніматор культури. В живописі значну увагу приділяє надбанням «нових старих майстрів», цікавиться ідеологією Дональда Куспіта про них та пошукам власної мови самовираження.