Апостольський Адміністратор М. Дудаш, син селянина з Маріяповчі, має понад 40 років. Cередню освіту здобув в Ужгороді, перебуваючи в інтернаті о.о. Василіян.
26.02.44 | | в 1943-у
Кожний раз, коли йдеш на концерт Українського Мішаного Хору в Празі, не знаєш, яку милу несподіванку Хор приготовив для своїх гостей.
19.01.44 | | в 1943-у
  В рядах науки і письменства.  
06.04.43 | |
  Після світової війни в українській пресі почали з’являтися замітки про памятки, що залишились у Румунії по бл. п. гетьманові Мазепі. І так, пр. у паризькому "Тризубі" (ч. 40 з 1930 р.), ген.-хор. д-р М. Галин, один з представників української еміґрації, відвідавши в 1929 р. могилу бл. п. гетьмана Мазепи в церкві св. Юрія в Ґалаці пише:  
10.12.42 | |
  Лист. бл. п. Вячеслава Прокоповича.   Прага, вересень 1942.  
19.09.42 | |
  Чуєш брате мій, товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Кличуть: кру-кру-кру, В чужині умру... Б. Лепкий.   Скільки по світі розкинених українських могил, які скарби поховала в собі чужа земля — сказати тяжко. Багато українців зійшло передчасно в могилу, не встигши виявити свого таланту. Мабуть сьогодні не знайдеться країни, де не було б українських могил постів, письменників, учених, журналістів, робітників, послів і т. п.  
22.07.42 | |
Ну, я вже не вірив, що вас побачу — оповідав Заплітний. — Два рази я вже був у руках совєтських прикордонників, два рази мені вже привиджувалися білі ведмеді. І лише завдяки глупоті "зорких часових совєтської родіни" ви бачите мене живим.  
21.08.41 | |