Данило Лепкий

Пиндаришина хата стояла над невеликим яром при самім лїсї. Хата була мала, обдерта, похилена, з невеликими віконцями та полупаними дверми.
23.07.95 | | в 1893-у
За що, не знаю, називають, Хатину в гаї тихим раєм? Я в хатї мучив ся колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози! Я не знаю Чи є у Бога люте зло, Щоб у тій хатї не жило... Шевченко.    І.  
27.01.92 | |
Може-б і нїколи одним навіть словом не згадав я про Щавницю, бо ся місцевість заселена майже самими Мазурами, наколи б і нашому не одному чоловікови десь-колись серед горячого лїта не прийшло повандрувати в ті високі замаєні зеленим вінцем леліові гори, щоби підратувати своє здоровлє.
15.07.91 | |
[Де-що про наші селяньскі відносини.]   І.  
16.08.90 | Галичина |