Haд Віднем ішли хмари. Дощ капав дрібно, але каплї густїли і спішили ся.
З мого капелюха, з передної криси стїкала струя води, а загортка втягала в себе вогкість і ставала що раз тяжша. Але мене і мого товариша стрільця, що власне приїхав з лєгіону, тягнула цїкавість глянути на Шенбрун.
Пан замку, керманич держави, володар шестидесяти мілїонів людий, лежить там мертвий в хвилю, коли його армія зводить кроваві бої на трьох сторонах монархії.
— Як виглядає сей веселий замок в сю хвилю? Як він прибрав ся?
22.12.16 | |