Ольга Кобилянська

В продовження ювілею Ольги Кобилянської – першодрук (1896 року, «Буковина») її нарису з природи в оригінальному правописі.
03.12.23 | | Минуле
В переддень ювілею Ольги Кобилянської – першодрук її улюбленої новели в оригінальному правописі, що урельєфнює мелодику тексту
26.11.23 | | Минуле
На чергові роковини Ольги Кобилянської нагадуємо її автобіоґрафію, написану на 64 році життя, за 15 років до смерті
21.03.19 | | Минуле
Нині минає 155 років від уродин Ольги Кобилянської. На згадку про ювілей — її малознана новела з 1911 року
27.11.18 | | Минуле
(Нарис)   Червень.   Час, де розпукують ся пупінки цвітів, де цвітуть рожі, липи й таке инше чудове в природї. В містї на той час розпаношуєть ся спека. Вона тут гірша, нїж далеко на полях і нивах. Вона нїби скупляєть ся межи мури, щоб не шкодити хвилюючому, достигаючому збіжу, не засушувати його передчасно, випиваючи з нього вохкі, жизненні соки.  
19.03.16 | Чернівці |
Нарис.     — Я ослїп.   Через що як раз — не варто й казати. Все таки найстрашнїйше те, що я ослїп.   А зо мною разом у больницї сидїв і другий такий темний, як я. — Нам було добре, як нас разом лишали.   — Бачиш хоч дрібочку сонця? — питав я инодї нещасного товариша свого.   — Нї, — каже він.   — А ти?   — І я нї.  
17.03.02 | |
Нарис Ольги Кобилянської
01.07.96 | | в 1893-у