Образок з Галицкої Каліфорнії.   І.   Яць Теменицкій в великій тарапатї: вернув жінчин брат, Павло Сучок, з жовнірів, а ту всї твердили: "умер, пропав, загиб, десь в Босни з скали упав, а так Турки зїмали і втопили..."  

Образок з Галицкої Каліфорнії.   І.   Лїтами вилежував ся на широкій печи в буториню, — крайна нужда виганяла єго з курної лїпянки до сусїди Николая Koгyтика, де знаходив усе, чого голодне черево домагало ся. Прийде бувало не митий нї хрещений в сам добрий час, коли всї при мисцї, возьме за ложку, відсуне домашних і їсть без тямки. Вставши від стола, гладить ся по обємистім животї, плеще з удоволенєм по нїм, як ґаздиня по вимішенім тїстї, і приговорює:  

Образок з Галицкої Каліфорнії.   І.   Приятно, мило на світї, не чути, що осінь панує. Під коршмою в Срулейби вози і з деревом і в порожне. Жінки на возах лопочуть кожда своє: о горшках, мисках, ложках, а більше еманциповані навіть і о війнї... Господарі пійшли огнику святого взяти до люльки, якось забавили ся.  

Образок з житя.   І.   Шльойма і Шмуль приїхали з — Відня! Не стало дрібних на житє в столици, не було об чім дохрапати ся до грамоти рішаючої о них житю практичнім… Четвертий рік, як опустили невдячну Галичину і єї неотесаних "ґоїв", пійшли в широкій світ добувати щастя о власних силах.  

Образок з Галицкої Каліфорнії.   I.   Ранок лїтний, красний. Сонце не викотило ся ще цїлим кругом нa сходї, нарід вештає ся всюди, куди глянеш оком, а все йде на перед, не питає: збіже не збіже, трава не трава, робить усюди стежки, дороги цариною людскою, нищить перед часом дїло суєтливого хлїбороба. Не для плугатора ту місце, не для женцїв і косарів ту труд невтомимий та праця благородна, — ту промисл і рудництво воскресли самі від себе, ту нафта і віск земний криють ся в нїдрі землицї.  

Образок з Галицкої Каліфорнії   І.   Зловив Микита Рило славного либака Ройта при своїй "дучцї", як крав кипячку. Вхопив в жиласті кpіпкі руки худу людину за гортанку, держить мов клїщами.   — Прецїнь раз попав-єсь, жидуню солоденькій! — каже Микита. — Вік потямиш мою десницю!.. Цимало накрав ся моєї працї? га?... Годочок цїлий, бігме годочок чигаю на тебе, мало не встїчу ся...   Говорить Микита своє, а жид вертить ся в руках, вайкотить, жибонить, страх!  

І.