В радянські часи мандри основної маси мешканців України Україною обмежувались переважно маршрутом рідне місто-море, часом якийсь місцевий санаторій, один раз годилося побувати в столиці. Решту регіонів відвідували хіба тільки якщо мали там десь родину. Лише окремі ентузіасти, переважно творча чи технічна інтелігенція, шукали романтики в походах в гори (Карпати) чи на байдарках (по Дністру). Їздити ж містами-містечками-селами якось було не прийнято. Шкільна ж програма з географії що тоді, що тепер геть відірвана від нашої реальної, на щодень, приватної географії.