Декому ще й досі складно прийняти той знущальний тон, в якому Шевченко написав про Хмельницького в сатиричній епітафії «Якби-то ти, Богдане п’яний». Але не Луці Луціву. 

  Мало про котрого з українських лінгвістів Zbruch згадує так часто, як про Степана Смаль-Стоцького. Як відомо, велетень української філології неповних 30 років був професором Чернівецького університету (був би і далі, якби не Перша світова). Минущого 2015 року виповнилося 130 років, відколи Ст. Смаль-Стоцький зайняв цю посаду.  

  Найбільший ворог Московщини, в новішій українській літературі  

  З приводу нового видання його творів*).  

 

Смерть Ольги Кобилянської пригадала цю велику нашу письменницю українському громадянству. З цього приводу появилися принагідні статті по часописах, виголошено в деяких містах реферати, в яких як це звичайно буває, міститься загальна характеристика життєвого та творчого шляху письменниці. Посмертні статті та реферати пишеться на швидку руку і від них не слід вимагати, щоб автори могли виступати з якимись новими відкриттями, бо на те мало часу.