Власне так відповіла мені керівничка єврейського благодійного фонду на питання, чи не може багатий Ізраїль дати гроші на реставрацію давньої синагоги в Жовкві
Всі ці обов’язкові чи сакральні – ну знаєш, кожен чоловік має збудувати дім, посадити дерево, виростити сина – ми не робимо ручками, ні – ми їх купуємо
І на маєш, жодних святкових поштівок чи навіть звісточок по телефону. Лише повідомлення в месенджері – готові трафарети тексту, картинки і гіфки. Швидко зручно і жодних затрат
Робота – вона замінила все. І тільки коли приходив час Різдва, вони не могли стримати цей неясний тягучий поклик. Вони хотіли додому. Вони знову чули себе українцями
Всі ці «нові слова» ми знову і знову будемо чути, читати і бачити, бо зацофане – від вживання і зловживання – слово війна нікуди від нас не подінеться.
Черги на кордоні, безлад, корупція, бюрократи, не дороги - суцільні ями, порожні, занедбані поля, засмічені узбіччя, знищені ліси. Невже тут нічого не буде?
