а в селі суботові і далі скорбота світ застряг на п'ятниці – не видно суботи дим застлав нам пагорби і дніпро і кручі і сховав у пазусі ціле плем'я суче і вмирають янголи вбиті хижим птахом все що правди прагнуло посипалось прахом заголились нерви оголились суті перервались ниті утекло майбутнє лиш війна й молитва нам тепер робота переб'ється битва святиться субота. Юрій Іздрик  

Лев Скоп — відомий художник з Галичини, який прожив на київському Майдані Незалежності майже всі дні Революції гідності. Учасник та автор ідеї багатьох мистецьких акцій на Майдані — від оформлення каркасу ялинки до розпису майданівських щитів. Та чи не найбільш відомими є його майданівські ікони. Художник малював їх на центральній площі Києва і відразу дарував тим, хто разом з ним творив Революцію гідності.    

Львівський Євромайдан. Початки   «Ви придурки. Почекайте дві хвилини – я тільки взуюсь». Про що ми думали тоді? Та ні про що не думали. Ми просто робили свою революцію. «Рушійна сила протесту»,«нове покоління, яке змінить Україну»,«бойові хіпстери», «діти революції», «сопляки» – та як нас тільки не називали. Одне інтернет-видання навіть назвало «львів’янами року» тих, хто першими вийшов на львівський майдан. Яка іронія! Серед нас не було жодного львів’янина.  

І. Домініканська традиція   Сторінка рукопису Мартина Ґруневеґа. План домініканського монастиря з поясненнями   1  

  Цього року маємо чимало літературних ювілеїв. Найвіддаленіші від нас та найзначніші – Шевченко та Коцюбинський. Серед ближчих – Роман Іваничук та Дмитро Павличко, а серед зовсім близьких – Сергій Жадан. А ще 30 жовтня 65 років відсвяткував Олег Лишега, якого не так просто зарахувати до списку «ближчі» чи «зовсім близькі». Це поет поза списками, переліками та рубриками. Без сумніву, один із найвидатніших українських поетів.    

Може це прозвучить дивно, але деякі реалії сьогоднішньої України несподівано вписалися у зміст брутального «постулату» її найзапеклішого сьогоднішнього ворога. Отже, де починається Україна?.. Нещодавно увесь світ мав нагоду почути одну несподівану тезу: «Росія начінаєтся там, гдє живут рускіє». Це могло б трактуватися як щось пафосно-патріотичне і лише символічне, якби виражало тільки чиєсь бажання зберегти десь на чужині свої звичаї, культуру, мову,… чого у цивілізованому світі переважно ніхто нікому не забороняє.

Хуліо Кортасар. Поза часом. Оповідання. З іспанської переклав Сергій Борщевський. – Львів: Видавництво Кальварія, 2014. – 280 с.    

  Див. «Національний Музей у Львові: часи радянські»     

Преображенську церкву у Львові порівнюють з вершиною гори Синай, яка фігурує в богослужіннях її престольного празника: «Гора, колись мрячна і задимлена, нині вона світла і свята».    

  Відтепер завдяки Львівському театральному фестивалю «Drama.UA» у Львові діє «Перша сцена сучасної драматургії». З одного боку – це вузький нішевий театральний проект, з іншого – наразі єдина в Україні постійна платформа для постановок нової української та іноземної драми.