На початку нового року в центрі суспільної уваги опинився Російський культурний центр у Львові. Точніше, будівля центру, яка, як виявилося, належить обласній раді, однак занепадає через неспроможність користувачів відновити її після пожежі навесні 2014 року. Комісія комунального майна ухвалила рішення з'ясувати, хто ж саме використовує приміщення центру, і вказати «нелеґалам» на двері. Активісти центру оголосили, що саму структуру хочуть виселити, знищити і т. ін. Як у старі добрі часи, навколо Російського культурного центру запахло політикою і до Львова помчали глибоко занепокоєні представники ОБСЄ.
Два товариства імені Пушкіна
Монахи-францисканці, які у 1930-х роках збудували й керували кінотеатром «Пакс» (лат. Pax — мир), точно позаздрили б пристрастям баталій, які вже за нашої пам'яті точаться довкола будівлі, де змість кіно розташувався осередок російської культури у Львові. Його завсідники у минулі роки реґулярно інформували про напади на приміщення нібито з боку націоналістичних кіл — у будівлі з більшою чи меншою реґулярністю били шиби й кидали всередину пляшки із займистою речовиною.
Після бурхливих років на початку ХХІ століття, коли про будівлю на вулиці Короленка у медіях згадували реґулярно та багато, останнім часом настало затишшя. Найпевніше, через те, що особи, які доти намагалися використати львівських росіян у власних політичних комбінаціях, залишили Львів. Активісти центру, люди переважно похилого віку, зосередилися здебільшого на культурно-просвітницьких заходах.
Знову опинитися у центрі уваги російському центру «допомогли» новообрані депутати Львівської обласної ради. У процесі ознайомлення з господаркою комісія з питань майна виявила певні невідповідності між юридичним та фактичним статусом будівлі і центру. Як виявилося, будівля центру стала осередком конфлікту між двома групами, кожна з яких вважає себе єдинолеґітимною та повноправною користувачкою майна, залишеного францисканцями.
Цю будівлю збудували монахи-францисканці як кінотеатр
Як розповів начальник управління спільного майна Львівської облради Микола Бандра, пильніше придивитися до ситуації змусило звернення голови Російського товариства ім. О.Пушкіна Олега Лютікова, який стверджує, що 2005 року товариство стало жертвою рейдерів, які захопили будівлю центру і не пускають туди законних користувачів.
З його слів, це вже не перше його звернення з приводу ситуації навколо товариства і центру. Практично аналогічні документи він надсилав керівникам області та правоохоронних органів у 2005 та 2013 роках, однак відповіді так і не дочекався.
Натомість Альберт Астахов, який очолює львівську міську громадську організацію «Російське товариство ім. А.Пушкіна» і якого пан Лютіков вважає одним із «рейдерів», публічно наголосив на тому, що його опонента на зборах зняли з посади, однак він з цим рішенням не погодився, не віддав печатку, внаслідок чого й відбулося клонування товариства. Астахов закидає Лютікову, що його кілька разів запрошували повернутися в центр, однак він не погоджувався.
Емоційні спічі львівських любителів Пушкіна із зацікавленням спостерігали представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які прибули до Львова після того, як обидві гілки «пушкіністів» здійняли ґвалт про те, що товариство хочуть вигнати на вулицю, а їхню будівлю віддадуть комусь іншому.
Тонкий баланс
Певні підстави для таких міркувань з'явилися після заяв депутатів Львівської облради у місцевих ЗМІ. Зокрема, голова майнової комісії Ігор Комарницький заявив у газеті «Високий Замок», що приміщення можуть віддати іншим організаціям або виставити на продаж.
«Усе це, знову ж таки, вирішуватиме сесія. Як і питання щодо подальшої долі будинку на вул. Короленка. Можливо, його або винесуть на приватизацію, або віддадуть іншим громадським організаціям. До нас уже звернулося близько двадцяти громадських організацій, починаючи від "Варти", закінчуючи "Самообороною", які не мають приміщення», — сказав Комарницький .
У комісії вважають, що якщо 1990 року обласна рада передала будівлю на баланс Російського товариства імені Пушкіна, яке репрезентує пан Лютіков, а зараз приміщення використовує організація, яку очолює пан Астахов, то це є порушенням закону, яке потребує виправлення. Крім того, для депутатів незрозумілими залишаються і статус низки громадських організацій, зареєстрованих за цією адресою, і їхні юридичні відносини з товариством.
Зі слів Миколи Бандри, представники обох організацій помилково вважали, що будівля перебуває у їхній власності. Він наголосив, що повноправним власником будинку на Короленка, 1а є Львівська обласна рада, а згадані товариства — лише користуються ним і мають утримувати у належному стані.
Наслідки пожежі на Короленка, 1а
Однак зараз це проблематично, адже після пожежі, що трапилася навесні 2014 року, будівлю так і не змогли довести до нормального стану. Астахов визнає, що частина будівлі перебуває в антисанітарному стані, про що відповідна комісія склала свого часу акт. І що далі так триватиме, то більше коштів буде потрібно для відновлення.
Заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк пояснив, що обласна рада хоче чітко з'ясувати юридичні моменти щодо будівлі, щоб скерувати процес у правове русло, і підкреслив, що ніякого політичного підтексту в цій історії немає.
З його слів, профільна комісія пропонує повернути будівлю на баланс Львівської обласної ради, оскільки це допоможе її впорядкувати, а представники російської громади мають вирішити суперечки або у своєму колі, або ж за допомогою суду. Відтак можна буде укладати угоду про оренду майна, як це є з усіма іншими національно-культурними товариствами, які працюють у Львові.
Як зазначив Володимир Гірняк, рішення про будівлю центру Львівська облрада може ухвалити в березні цього року, а доти відбудуться зустрічі з усіма зацікавленими сторонами.
«Ми до 1 березня у цій ситуації детально розберемося. Немає ніяких політичних конфліктів, є юридичний конфлікт, а ми як обласна влада повинні в цьому конфлікті детально розібратися і прийняти грамотне управлінське рішення», — наголосив пан Гірняк.
21.01.2016