Протягом останніх років Україна живе у перманентному очікуванні «рішучих реформ». Система освіти є не винятком, а радше навпаки, галуззю, яка чи не найбільше потребує суттєвих нововведень. Певні кроки справді робляться. Для прикладу, аспіранти тепер після захисту дисертацій отримуватимуть цілком європейський титул «PhD.», а не радянського «кандидата наук». Щоправда, на цьому європейськість вітчизняної аспірантури практично вичерпується.