Ілько ЛЕМКО

​   Ось уже понад три з половиною століття минає, як більша частина України (з 1654 року) перебуває в євразійській, чи то російській, чи то радянській (жодної різниці немає)  морально-етичній злодійсько-шахрайській ментальній системі координат, менша частина (з 1939-1944 років) – у цій системі 75-80 років. Майже чверть століття формальної незалежної української держави жодним чином не розхитало цієї системи, ба більше – доволі зміцнило її.     
24.09.15 | |
Проблема української мови ніколи не була фаворитною серед нагальних питань в українській державі, українському суспільстві та навіть і в культурному житті України, а сьогодні й поготів. Ми не Франція, де кажуть, що зміна однієї літери в алфавіті — подія більш важлива від будь-яких найважливіших політичних подій.
30.07.15 | Львів |
  Страх, як категорія соціальної психології, не існує сам по собі, він є лише допоміжним чинником. У чому ж полягає механізм страху? Крутий пацан залякує лоха не просто так, а з певною метою, а мета ця полягає у тому, щоби у лоха щось відібрати. Не віддасть так – крутий пацан його налякає, не поможуть залякування – розіб’є пику до крові, якщо не поможе й це – просто вб’є лоха і забере те, що йому потрібно.    
08.07.15 | |
  Передбачливість Маркса деколи просто вражає. «У пролетаріату немає батьківщини», – геніально констатує мислитель у «Маніфесті комуністичної партії». Тоді, за логікою, у цього пролетаріату не може бути й цінностей, пов’язаних із батьківщиною: рідної землі, мови, культури, духовного стрижня. Що ж замінює пролетаріатові батьківщину? Звісно – холодильник і випробуване століттями латинське гасло:«Ubi bene, ibi patria», тобто, де краще, де ситніше, там і батьківщина.  
09.06.15 | |