яко одповідь Впр. крилошанину Малиновському на реферат молитовника   Написав Иван Пулюй.       Sine ira et studio.   Его Високопреподобію Крилошанину Малиновському у Львові.   Відень, 20. Січня 1871.   Ваше Високопреподобіе! Виготовивши молитовник для руського народу в ёго народно-літературній мові, передав я в місяцю Серпню 1870 р. Его Високопреосвященьству Кир Іосифу Сембратовичеві до вселаскавого одобрення и благословення.

У моїй недавній подорожі до Відня відвідини музеїв, як завжди, були привабливою і важливою метою для мене. Найбільше, звичайно, вабила виставка Рафаеля в «Альбертині». Ну як оминути виставку року, яка, за відгуками преси, захоплює дух, яку треба оглядати повільно, поважно і смиренно. На ній представлено 18 живописних робіт і 130 рисунків божественного Рафаеля. Виставка направду прецензійна як з огляду мистецьких творів, так і форми презентації.

  «Марія Дольницька – мистець емалі. Їй віддала вона всю себе»   Павло Ковжун. Львів, 1932.    

  Лисиці брешуть на щити багряні. О Руська земле, уже ти за могилою!   «Слово про Ігорів похід», переклад М.Рильського     Для тих, хто вже навчився правильно читати українську кирилицю, проте не цілком у темі, хочу пояснити, що Збруч, хоча є назвою української ріки, насправді означає кордон. Вірніше, межу. Межу, яка є «великим кордоном», тобто, позначає поділ поміж цивілізаціями і культурами.  

  100 років тому, ввечері 21 листопада 1916 року, завершив свій життєвий шлях Найясніший Цісар Франц-Йосиф І з родини Габсбурґів. Ставши у 18-річному віці на чолі імперії, він пробув на троні майже 68 років. Так довго Галичиною ще жодна людина ніколи не правила.    

Йозеф Рот. Марш Радецького та інші романи. З німецької переклали Євгенія Горева, Євген Попович, Ігор Андрущенко. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 608 с.    

    Одинокий на ложу недуги З сьвітом горя робив порахунки, І питав ся: "де брати, де други, Де останнї, пращальні цїлунки?   Я любив вас, учив — а ви нинї Позабули мене, опустили, Пю терпіннє гірке по краплинї І неплаканий йду до могили."   Зажурив ся, зітхнув, примкнув очи; "Ох, як тяжко в неволї вмирати!" Чорна хмара тягнула з півночи, Десь далеко гудїли гармати.   Десь далеко горіло пів сьвіта. Як у пеклї в огни клекотіло...

  І.