22 червня 1915 року російські війська залишили Львів після 10 місяців окупації. Галицька столиця повернулася під панування цісаря Франца Йосифа І.    

Цитується за: Карпинець І. Галичина: Військова історія 1914–1921 років. – Львів, 2005. – С. 52-60.     а) Зосереджування сил противника  

Сто років тому, 21 серпня 1914-го, 1-а та 4-а австро-угорські армії перейшли російський кордон і розпочали наступ у Південній Холмщині в межиріччі Вісли та Західного Бугу. Після кількох днів кавалерійських атак і прикордонних локальних боїв розпочався період стратегічних операцій.        

Підпис (в українському перекладі) під російською листівкою: «ПЕТРОГРАД, 6 [19] серпня. Від Генерального штабу оголошується: 4 серпня, о 12-й годині дня австрійська дивізія підійшла до лінії Городок – Кузьмин. Наша кіннота зав’язала з супротивником бій, що тривав 5 годин. Вогнем і кінськими атаками супротивнику завдано втрат. Все поле всіяне неприятельськими трупами. Наші втрати незначні. Близько 7-ї години вечора того ж числа розладнана австрійська дивізія відійшла, гнана нашою кіннотою».

Львів 7. червня 1917   Коли українські жовнїри своїми грудьми здержують італїйську офензиву, — див. хоч би комунїкат з 24. мая з признанєм для хоробрости піхoтниx полків 24 і 41, доповнюваних у великій части з Східної Галичини й Буковини, — на Волинї, занятій ц. і к. війсками, дїють ся річи, які не можна назвати інакше, як польською офензивою на українську землю й український нарід.  

  Львівські закладники, з окрема Українцї, і їх житє в Київі. — З українського житя в Київі. — Смерть К. Паньківського. — Звістка про смерть Франка. — Українцї й інші Австрійцї на засланю. — Подорож до Львова.  

З виданої у Віднї в перекладї з шведської мови книжки письменника Каpлa Гільденбранда "Die Donaumonarchie im Kriegt" (Наддунайська монархія у війнї) познайомлюємо наших читачів з одним роздїлом, а цїкавих довідати ся дещо про книжку відсилаємо до бібліографії в найблизшім числї. Книжка вийшла накладом "Ц. к. Унїверситетської видавничої Книгарнї".  

Для чужих і для своїх.       В попередних числах старали ся ми дати як найдокладнїйший реферат (в чім нам по части перешкодила цензура) книжки польського соц.-дем. посла до австрійського парляменту п. Андрія Морачевського, який справдї старав ся дати своїм землякам всесторонний огляд польської справи в теперішній війнї.  

І.   Нїщо не нагадувало, що отсе Різдво зближаєть ся. Зеленїли травники на площах, розпускались листочки бозу по парках. Нїмцї з китицями весняних квіток продавали баськами вкриту вербу, що нагадувала більше Великдень як різдвяні днї. А однакож з кождим днем, що зближував нас до свята народженя Спасителя, чим раз більше туга огортала душу тих, що вигнані бурею з рідної землї опинились аж тут, на березї синього Дунаю.  

  Засїданє ЗУР. — Українське письмо і війскові власти. — Справа зміни калєндаря. — По візваню священиків москофілів.     В середу дня 1. с. м. відбуло ся тут засїданє Загальної Української Ради. На порядку нарад стояли чергові справи української полїтики. З огляду на вагу справ, які мають рішити ся, відложено по довшій дискусії дальші наради до найблизшої середи.