Тарас Прохасько

Не забути, що тривання складається із прозрінь. І найважливішим є здатність згадувати, що вони були. Навіть тоді, коли спалах згас і знову стало темніше
05.10.23 | | Дискурси
Кількадесят незабутніх страв і трапез, всі вони – як друга сигнальна система. Не про калорії, а про свободу, вибір і випадок
28.09.23 | | Дискурси
Погоджуючись на тимчасову роль виключно жертв воєнного нападу, який сотворив націю із тотальною стійкістю і жертовністю водночас, ми ображаємо самих себе
21.09.23 | | Дискурси
Започатковані у страшні часи любові наперед стирають бюрократичне запевнення про те, що тільки смерть розлучить нас. А нормальні часи завжди доволі страшні
14.09.23 | | Дискурси
Ціле своє життя думаємо про якусь винятковість. Думаємо про Творця як про того, хто має робити добре нам, як ми то собі уявляємо
07.09.23 | | Дискурси
Школа на то є школою, аби чогось навчити. Невдовзі я вже знав, що дорослі дурніші, ніж здається дітям
31.08.23 | | Дискурси
Незалежність, як і щастя, – це не константа, а шлях. Обіцяного кінця історії не буде, і кожному доведеться уміщатися у нестримну історію
24.08.23 | | Дискурси
Не дуже кого є брати на службу. А тих, кого закликали, треба сокотити. Серед них можуть бути настільки добрі вояки, що ледве терплять того всього, що над ними...
17.08.23 | | Дискурси
У певний час він побачив найстрашніше – як людяно виглядає диявол. Тож малював його лики, немов рисувальник з інтерполу.
10.08.23 | | Дискурси
Яка то важкота бути людиною. Носиш зі собою якийсь страшенно помічний тягар, який називається пам'яттю, уявою, мовою.
27.07.23 | | Дискурси