Живописець Іван Завадовський дав мені уявлення про форму предметів та засоби передачі її у просторі, а також познайомив з творчістю Пабло Пікассо, Амедео Модільяні, Василя Кандинського.

Війна — це не тільки потрясіння через велику темряву, а й час, коли ми мусимо знайти майбутнє світло, особисту відвагу й усвідомити власний шлях до перемоги.

На відкритті фестивалю Бетовена у Варшаві звучала його 9 симфонія, на початку концерту оркестр і хор виконали гімн України, а я вийшла на сцену і розгорнула наш стяг. Тоді я відчула шалену підтримку України.

13-14 січня на Великій сцені Національного театру імені Марії Заньковецької з’явиться пластична драма: актори та актриси театру, а також професійні танцівники втілять один із найвідоміших романів світової літератури – антиутопію «1984» Джорджа Орвелла.

Відбулася велика історична подія. Ось пройшло сторіччя, відколи в Карнегі Голі звучав «Щедрик», і ось зазвучала Львівська національна філармонія, зазвучав симфонічний оркестр з України.

Озираючись на рік, що минув для Львівської опери, розумієш, як стрімко змінюється країна, суспільство та місце мистецтва у них. А ще – як змінилося сприйняття українського мистецтва у світі.

Оповідку Романа Онишкевича варто прочитати в першу новорічну ніч, бо вона нагадає про те, що «Христос народився не у Львові»: історія воїна й сестри милосердя – містичний діалог людської душі з янголом-охоронцем та ...різдвяний буклет туристичного Львова.

У її тексті бачимо не застиглу фіналізовану дійсність чи певні узагальнення, а досить рухому, плинну дійсність, яка трансформується, як міфічний Протей, залежно від того, хто її споглядає.