◦ ◦ ◦ ◦

Статут для Галичини redivivus. Галицько-українська делєґація в Парижі доносить, що в тамошніх урядових колах знову висувається проєкт статута для Східної Галичини з 20. листопада 1919. Тепер на цей статут погоджуються вже й Поляки. Після 15-літної польської адміністрації на основі того статута мав би відбутися плєбісцит. Парижська делєґація згідно з інструкціями не погоджується на такий проєкт, обстоюючи домагання повної незалежности Західноукраїнської Народньої Республики.

Нечуване. Поляки хочуть забрати на Левандівці біля Львова церкву (каплицю) українську на епідемічний шпиталь. Дня 27. серпня ц. р. прийшли до церкви поруч. і підпор. польського війська, цивільний лікар (Поляк) і цивільна пані (Полька) з відзнакою "Червоного хреста", а з ними громадський поліціянт Бара. Цей пан Бара представив комісії, що церква не дуже потрібна, бо люде можуть піти на богослуження до Львова. Сторож церкви знова представив, що в церкві відбуваються стало богослуження 5 разів в тижні, а деколи і частійше, що на богослуженнях все є повно вірних, бо ціла майже Левандівка є українська (є близько 3000 Українців); все таки лікар при відході заявив, що в церкві стане 15 ліжок.

Українська місія для полонених в Римі розвязана. В виду того, що вже всі (?) українські полонені в Італії вернули до рідного краю, розвязано українську місію для полонених в Римі.

200 марок за бохонець хліба. У відтятому від Львова Станиславові росте дорожнеча в дня на день. Бохонець хліба коштує тільки... 200 марок. В Снятині натомість ніхто не хоче приймати марок жадаючи австрійських корон, при чому марка платиться по 50 сотиків за штуку.

Дальші жертви війни. До загального шпиталю у Львові привезено з Вижнян коло Перемишлян 68-літного Луку Мартиняка, його сина Андрія і зарібницю Юлію Пристайко, ранених большевицьким стрільном, яке поцілило в хату Мартинюка. Привезений недавно з Нового Яричева Вольф Гіц, ранений большевицькою кулею, помер оноді в львівському шпитали.

Громадська думка