◦ ◦ ◦ ◦

Ще про військовий зїзд в Празі.

В своїм часі донесли ми, що з початком серпня сього року відбувся український військовий зїзд в Празі, та що він вирішив не признавати жадного з істнуючих українських урядів, то значить, ані українського радянського уряду, ані західно українського, ані т. зв. уряду Петлюри. На основі певних інформацій стверджуємо, що метою зїзду було зібрати інформації про відносини і настрої всіх українських військових частин, що тепер перебувають за кордоном. Зїзд признав себе некомпетентним рішати щонебудь про відносини поодиноких українських військових частин до їх дотичних урядів. Тільки в часі дискусії деякі з промовців висловлювали свій власний погляд, що причиною наших невдач є істновання трьох урядів.

Ґен. Курманович командантом бриґади в Яблоннім.

През. д-р Петрушевич в порозумінню з урядом Чехословаччини відкликав полк. Вариводу з посту команданта української бриґади в Яблоннім, а на його місце іменував ґен. Курмановича.

През. Петрушевич ще у Відні.

Вістка, що президент З.У.Н.Р. д-р Е. Петрушевич і посол З.У.Н.Р. в Відні Володимир Сінґалевич виїхали до Льондону, неправдива. Президент Петрушевич і посол В. Сінґалевич перебувають покищо у Відні.

Мобілізація цілої Росії.

"Ізвєстія" — як пише "Ґаз. Пор." доносить, що цілу Росію поділено на 93 військових округів, з яких всі мущини до 50 року життя мають бути військово вишколені. Ненарушені досі російські резерви мають виносити над 7 міліонів 400 тисяч людей.

Совітські приготовання до контрофензиви.

"Ґаз. Пор." доносить в Берліна, що большевики приготовляють контрофензиву в области Німна.

Польська армія переступає за лінію Керзона.

Польські часописи пишуть, що на засіданню Р.В.П., що відбулося 27. ц. м., представники польської команди заявили, що польські війська прогнали большевиків з границь давної Конґресівки. Супроти того, що Литовці заняли Ґраєво і південну часть Сувальської землі, запропоновано Литовцям, аби добровільно відступили з тієї землі. Коли би Литва цего не зробила, полишено польській команді вільну руку. Дальше стверджено, що польський фронт звертається під цю пору на схід, наслідком чого наступила перерва в операціях. В деяких місцях польська армія дійшла до етноґрафічної границі а в деяких вже переступила т. зв. лінію Керзона, а то тому, що ця лінія для Польщі "невигідна зі стратеґічних оглядів".

Акція ґен. Вранґля.

Ґен. Вранґель — як доносить "8-Ühr Abendblatt" — приступив до створення неофіціяльних репрезентацій свого уряду в Берліні, Відні і Білгороді в ціли навязання зносин з представниками окраїнних держав та створення спільної федерації. Виїмок творить Фінляндія і Польща, яких незалежність ґен. Вранґель вже визнав.

В справі Польщі заявив ґен. Вранґель кореспондентови "Daily Telegraph-у", що годиться на неналежну Польщу в її етноґрафічних границях.

Напад на француський консулят в Бресляв.

По донесенням з Ліону, в Бресляв напала товпа на француський конзулят, викинула акти, спалила фляґу і здемолювала урядження консуляту. Товпа шукала консуля і француських офіцерів в контрольній комісії та домагалася їх видачі. Француський консулят закритий аж до часу, коли німецький уряд дасть ґарантію безпеченства для цілого персоналу та нетикальности бюрових уряджень.

Німецька преса однорушно осуджує події в Бресляв і приписує їх націоналістичним і реакційним елєментам.

Успокоєння на Гор. Шлеську.

Радіо з Науен доносять: Міжсоюзна комісія на Гор. Шлеську оголосила відозву, в якій домагається негайної видачі оружя окружним контрольорам. Німецькі представники при тій комісії напоминають до спокою. Угодову формулу з Поляками усталено. На Гор. Шлеську починає творитися горожанська міліція.

Як доносять з Битома, — на конференції представників польського і німецького плєбісцитового комісаріяту та представників політичних і професійних орґанізацій дня 27 ц. м. ухвалено видати до людности Гор. Шлеська відозву на німецькій і польській мовах такого змісту: Досить грози і проливу крови. На спільних нарадах ми найшли дорогу до порозуміння на отсих основах: І. заступити дотеперішню поліцію поліцією зложеною по половині з Поляків і Німців. II. Видалити yсіx, що по 1. серпня 1919 прибули на Гор. Шлеськ. III. Карати строго тих, що не хотять зложити зброї і тих, що її неправно посідають. IV. Усунути всякий терор.

Вильно в литовських руках.

Як доносить радіо з Кеніґсвустергаусен — червоні війська покинули Вильно дня 25. ц. м. вечером. Инші совітські орґани мають покинути це місто 28. п. м. Оголошено, що влада над містом і околицею переходить в руки литовського національного зібрання. В місті і околиці оголошено стан облоги.

За полагодження сербсько-альбанського спору.

Бюро Райтера доносить: Сербія звернулася до уряду Зєдинених Держав, аби цей іменував представника для аліянтської місії для прослідження спірних справ між Югославію і Альбанією. З подібним домаганням звернулася також до урядів Анґлії, Франції і Італії.

За большевицькі симпатії.

Варшавська "Ґазета поранна" доносить: "Протибольшевицька ліґа звернулася до правительства з домаганням, щоби негайно арештувати і віддати під воєнний суд як зрадників стану yсіx тих, що числючи на прихід большевиків до Польщі брали участь в большевицьких рухах. Оскільки виновники утікли, ліґа пропонує взяти їх найблищих кревняків до концентраційних таборів".

Громадська думка