Ми перемогли. Ворог назавжди розгромлений. Настав мирний період життя для нашого народу. Настав той період, коли весь радянський народ з усією енерґією працює на відбудові народного господарства, зруйнованого німецькими бандитами. В цей період багато патріотів, які вели боротьбу з ворогом, його громили, повернулись до мирної праці. Я також повернувся до мирної праці на виробництво. Минули ті суворі дні та про них я ніколи не забуду. Я хочу розповісти про минуле, яке я пережив разом з усіма захисниками Батьківщини, яке назавжди лишиться невабутнім.
Німецько-фашистські бандити віроломно напали на Радянський Союз. Здригалась земля від вибухів бомб, запалали оселі мирних жителів, Батьківщина покликала на боротьбу з проклятим ворогом. Разом з багатьма синами і дочками Радянського Союзу пішов і я в густі ліси, щоб помститися за вбитих дітей, за розстріляних матерів.
Керував я партизанським загоном, і мої хлопці попрацювали добре, бо не один німець з жахом згадував ім'я партизана — народного месника.
Пригадую, в вересні 1942 року ми дізналися, що буде йти німецький ешелон з комісією, яка прийматиме залізницю Київ — Ковель. Зробивши засаду, ми вивели його з ладу, а потім ще зірвали два ешелони з боєприпасами та танками.
За керівництво і участь в підривній роботі в тилу ворога мене нагороджено орденом "Отечественная война II ступеня", а кожен партизан з моєї групи підривників був призначений для керівництва і групами підривників. В селі Листвин Житомирської області 14 серпня 1942 р. ми вступили в бій з каральним загоном СС, вбивши командира, ми загін розгромили.
В 1943 р. продовжуючи свою партизанську боротьбу, ми з загоном роззброїли 8 поліцейських дільниць, зірвали 40 мостів, підбили 50 автомашин і підірвали 12 ешелонів з технікою та боєприпасами.
В червні 1943 р. ми одержали наказ із штабу партизанського руху просуватись вперед на захід. Німці намагалися на кожному кроці затримати нас, але ми швидко йшли вперед. В січні 1944 р. на нас напав полк СС. В гарячих бойових схватках разом з іншими трьома батальйонами ми розгромили цей полк і оволоділи райцентром Костополь Ровенської області. З цього часу мій загін, іде на захід і 10 квітня 1944 р. ми з'єдналися з військами Червоної Армії.
Частина партизан разом з Діючою Армією далі пішла громити ворога, а частина повернулась до праці на заводи, в сільське господарство і з усією енерґією взялися за відбудову народного господарства.
Пройшовши шлях партизанської боротьби; я виконав свій обов'язок перед Батьківщиною.
Повернувшись до мирної праці, я віддаю всі свої сили для відродження народного господарства.
Партизанською боротьбою і мирною працею на виробництві я вніс свій вклад в загальну справу великої Перемоги.
Гордеєв М.
За більшовицькі темпи
27.07.1945