◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рускій театр переїде з днем 17 с. м. з Товмача на 12 представлень до Станиславова, де ві второк 18 н. ст. червня дана буде "Ой не ходи Грицю та на вечерницї" народна драма зі співами і танцями в 5 aктах; в четвер 20-ого "Пташник з Тиролю" оперетка в 3 актах; в суботу 22-ого "Синобородий" оперетка Офенбаха в 4 відслонах; в недїлю 23-ого "Учитель" комедія народна д-ра Ив. Франка в 3 актах; ві второк 25-ого "Барон циганьскій" оперетка Стравса в 3 актах; в четвер 27-ого "Честь" комедія Судермана в 4 актах [в суботу 29-ого саля театральна занята, отже не буде представленя]; в недїлю 30-ого "Хата за селом" народна драма зі співами в 5 актах; ві второк 2 н. ст. липня "Гаспароне" оперетка в 3 актах; в четвер 4-ого "Мужичка" народна драма зі співами в 4 актах [на фонд емеритальний руских артистів]; в суботу 6-ого другій раз оперета "Синобородий"; в недїлю 7-ого "Для святої землї" народна комедія в 4 актах; ві второк 9-ого "Утоплена" народна опера М. Лисенка в 4 актах.

З Риму надійшла до Відня сими днями така телєґрама: Австрійско-угорскій посол ґр. Ревертера, маючи в найкоротшім часї виїхати до Ґастайна доручив папі від цїсаря Франц-Іосифа значнїйшу суму грошеву на основанє в Римі греко-католицкої [рускої] коллєґії.

Посол Ол. Барвіньскій був в понедїлок на авдієнції у цїсаря, щоби подякувати за именованє єго членом краєвої ради шкільної. Отже о тій авдієнції читаємо в "Нар. Часописи": "Є. Beл. цїсар висказав своє вдоволенє, що п. Барвіньскій працює в краєвій радї шкільній над справами шкільними і заявив, що краєва рада шкільна богато зробила для подвигненя народного шкільництва. П. Барвіньскій на запитанє Є. Величества подав, що тепер краєва рада шкільна займає ся орґанізацією 5 і 6-клясових шкіл видїлових. Є. Величество замітив, що й число ґімназій збільшує ся і що з перемиских паралєльок руских буде утворена окрема ґімназія. Відтак запитав пос. Барвіньского про рускі паралєльки в Коломиї, а на се відповів пoc. Барвіньскій, що з слїдуючим роком буде там уже чотири кляси рускі. На то додав цїсар що буде там потрібно окремого будинку. Пос. Барвіньскій відповів, що краєва рада шкільна має в плянї поставити потрібний будинок для рускої ґімназії побіч истнуючої там ґімназії."

Про сс. Служебницї пише до "Душпастиря" о. К. Сїлецкій: "Дня 24 мая полишило новіціят в Кристинополи шість сестер. З тих 3 відїхали до Самолусковець, щоби по причинї лїтних робіт у поли бути помічними чотиром сестрам постійно там перебуваючим. Другі три відїхали до Циган, де обняли заряд захоронки, що єї княгиня Сапіжина з Більча золотого умисно для руских служебниць устроїла і належито вивінувала. Коли сестри вїхали в село, нарід в торжественнім походї під проводом місцевого душпастиря, о. декана і душпастиря з сусідних Лановець вийшов на зустріч і витав хлїбом і сілью "сі свої ластівки, що завитали під єго стріху і віщують єму нову хорошу весну" — як се висказав в відчутій бесїдї, парох о. Глїбовицкій. На площи, що окружає церков відслужено молебень, потім відпроваджено сестри до уготовленої для них обителї. Дня 20 червня відбуде ся торжественне посвященє захоронки, в котрім возьме участь доохрестне духовеньство."

"Пансіон для русских дївочок" отворює у Львові з новим шкільним роком "Общество русских Дам". Після оголошеного в "Галичанинї" пляну того пансіона — ученицї-пансіонерки мали би ходити до одної з публичних шкіл, а в пансіонї учили би их "русского" язика і літератури, исторії Руси, естетики, нїмецкого язика, музика, співу, танцїв, домашного господарства і кравецтва. До пансіона готово общество приймати навіть дорослі дївчата, хоч би лиш на кілька місяцїв для виученя "русского" язика і літератури, исторії Руси і т. д. Розумієсь — пансіон се платний. Цїна не подана, сказано лише, що "по возможности найнизшая", а прийматись будуть замість грошей також "сѣстныѣ припасы в натурѣ", сли то буде кому вигіднїйше.

Дерева при публичних дорогах. В наcлїдок виданого видїлом краєвим до всїх повітових видїлів циркуляра в справі садженя і плеканя дерев вздовж публичних доріг, надіслали повітові видїли справозданя. Після тих справоздань представляє ся стан річи ось-так: Гарні результати представляють повіти, в котрих дороги були обсаджені деревами і де ті дерева принялись, именно повіти домбровскій, каненецкій, кольбушовскій, коросняньскій, мостискій, мисленицкій, надвірняньскій, рогатиньскій, рудецкій, велицкій і жидачівскій. Середний результат в повітах: бережаньскім, косівскім, лїськім, новоторгскім, равскім, сяніцкім, скалатскім, золочівскім і живецкім. Малий результат виказують повіти: бяльскій, борщівскій, березівскій, хшанівскій, чешанівскій, яслискій, калускій, лиманівскій, пільзненьскій, тарнобжеґскій і товмацкій. Нїяких результатів не осягнено в гусятиньскім, вадовицкім і збаражскім. В загалї зі справоздань повітових видїлів виходить, що садженє і плеканє дерев вздовж доріг стрічає великі перешкоди. Особливо ушкоджують такі дерева пастухи і худоба; нарід уважає такі придорожні дерева за нїчию власність і не почуває обовязку опікувати ся ними. Треба би бажати, щоби повітові видїли з енерґією заопікувались тим дїлом, котре до сеї пори трактувалось по мачошиному.

Убійця власних дїтей. В Збаражи пивоваря Франца Ґрошупа перед роком віддалено зі служби. Мимо всяких заходів не міг він знайти для себе занятя а мусїв удержувати жінку і троє дїтей, з котрих найстарше мало 5 лїт а наймолодше 3 місяцї. Дня 10-ого с. м., коли жінка о годинї 5-ій рано вийшла з хати, щоби випросити у сусїдів троха молока, Ґрошуп повбивав дїти обухом сокири. Двоє скінчило сейчас а третє другого дня. Сейчас по довершенім убійстві зайшов злощастний убійник до поблизько шинку і вихиливши чарку горівки на кредит, розповів шинкарцї о довершенім убійстві. Ґрошупа увязнено. В слїдстві він подає, що страшного чину допустив ся в роспуцї, не мавши занятя та хлїба для дїточок.

Посїлість Маріямпіль, Волчків і Освальдівку в повітї станиславівскім — родовий маєток кн. Яблоновских а дотеперішна власність ґр. Освальда Потоцкого — купила панна Марія Торосевичівна за 300.000 зр.

Вибух ґазу в Залїщиках. Дня 7 н. ст. червня в ц. к. цеховничім урядї в Залїщиках вибух спірітусовий ґаз в бочцї на 1.300 літрів. Бочка, хоч окована 12 обручами, була розірвана на дрібні куски; дім, де містив ся цеховничій уряд, був потрясений до підвалин. Троє людей ушкоджено, одному вломило руки і цїле тїло так поранило, що ледви міг прийти до себе. Причиною катастрофи була обставина, що цеховничій урядник Шварц вложив запалену свічку до отвору бочки.

Дрібні вісти. Радник двора ґр. Володимир Лось виїхав до Городенки і до Богородчан перевести люстрацію тамошних староств. — В суботу відбуде ся у Відни промоція на доктора медицини одного медика, котрий не скінчив ще 21-ого року житя. — Нїмецкій цїсар Вільгельм подарував султанови два пси, видресовані для цїлей войскових; пси тії перевезли в сих днях два ґренадири до Константинополя. — Шістьох сербских офіцирів вступило за призволом цїсаря Вільгельма до армії нїмецкої, щоби там доповнити своє войскове образованє. — У Львові помер Фелікс Пшибишевскій, бувшій секретар ради повітової в Самборі, в 78-ім роцї житя. — В Берлинї відслонено в сих днях при великім торжестві памятник Мартина Лютра.

Дѣло