◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі замку в Олеську. Внесенє поставлене послом Антоневичем в соймі, щоби замок в Олеську, набутий на власність краю — як для охорони від знищеня так і для визисканя вложеного капіталу ужити або на семинарію учительску, або низшу школу рільничо-садівничу-пчільничу, було в сих днях предметом нарад краєвого видїлу. Видїл краєвий висказав гадку, що поміщенє в замку олеськім якого закладу наукового тяжко перевести, бо се потягнуло би за собою значні видатки не лиш на адаптацію, але і на удержанє закладу, котрий з огляду на положенє Олеська мусїв би бути уряджений яко бурса. Отже видїл уважає за найлїпше віддати замок на ужиток якої институції н. пр. якого товариства монашого [якого? жіночого чи мужеского? може Єзуїтам чи Змартвихвстанцям?]. В тім напрямі поробив уже краєвий видїл відповідні кроки [але не подає, які!] Дотична институція, входячи в уживанє того замку, переняла би всї тягари сполучені з єго посїданєм, удержувала би цїлий замок в добрім станї, заховала би єго характер памятковий і позволила звиджувати в кождім часї бодай тую часть замку, з котрою лучать ся спомини з житя Ивана Собіского. Але щоби навіть яке товариство монаше могло там осїсти, мусить край призначити ще якусь суму на кошти реставрації.

Огнї. З Перемишлян пишуть нам під датою вчерашною: Перед 12-ою годиною вибух у нас в улици за костелом огонь; почала палити ся соломяна хата одної бідної міщанки, а до години вигоріла майже цїла уличка. В великій небезпечности була школа, бо зараз коло неї спалив ся хорошій мурований домок повітового инжінера п. Ґавла. Відтак огонь перекинуло в два зовсїм віддалені місця, однак в обох удало ся єго зльокалізувати. Одинацять загород міщаньсках [бо лише два домики жидівскі] пійшло з димом. Доси ще подекуди догаряє те, що не мало часу вигоріти. — Павло Кирчів.

Збір польского товариства демократичного відбув ся вчера вечером у Львові під проводом Лозиньского з під Кросна в заступстві посла К. Леваковского. Збір, вислухавши реферату ред. Генрика Реваковича в справі виборів до сойму, ухвалив широко умотивовану резолюцію, в котрій: 1) запротестував против самозванчих польских центральних комітетів [для всхідної і західної Галичини], 2) візвав горожан краю, щоби не взяли участи в орґанізаціях тих центральних комітетів, 3) проголосив потребу утвореня центрального комітету сторонництва людового. [Резолюцію в повній основі подамо на другій раз.]

Пересторога перед еміґрацією до Босни. Як доносять до Dziennik-a Polsk-oгo з Відня, явив ся сими днями у тамошного адвоката д-ра Едмунда Корнфельда селянин Фелікс Дубель з Галичини і оповів таку исторію: Якісь аґенти прийшли в околицю Ниська та почали намовляти селян до виїзду до Босни, обіцюючи им великі грунти. Партія зложена з 20 людей рішила ся виїхати. Не були то селяне найбіднїйші, бо кождий з них мав на дорогу до Босни та ще з 100 до 200 зр. на загосподарованє в новім краю. Приїхали до Дербента в Боснї, а зголосивши ся там до ц. к. старости, довідали ся, що правительство в окупованих краях дїйстно роздає грунти, однак лише таким, котрі викажуть ся, що мають найменче 600 зр. на закупно потрібного инвентаря, знадібя рільничого і т. и. Так отже галицкі селяне осїли на леду. Рада в раду — вислали одного з-між себе назад до Відня і отсе той зголосив ся у адвоката д-ра Корнфельда. Адвокат удав ся до секційного шефа в міністерстві для Босни, Єнсиковича, а той потвердив все те, що сказав селянам староста в Боснї, і відослав адвоката до радника Петрашки, референта справ кольонізації. Петрашка зателєґрафував до старости по докладне справозданє, котре имовірно сими днями надійде. Тимчасом д-р Корнфельд удав ся до міністра Яворского, а той прирік поговорити з міністром Каляєм. Може бути, що ся справа закінчить ся користно для еміґрантів, однак на будуче повинні староства в Галичинї лучше информувати селян о відносинах в Боснї.

Ческо-славяньску етноґрафічну виставу в Празї відвідало до дня 30 мая [включно] 120.089 осіб за платними білєтами. Сезон громадних відвідин, розуміє ся, ще не почав ся. На відвідини сеї вистави вибирає ся — о скілько нам відомо — богато Русинів з Галичини.

Д-р Генрих Ясеньскій, автор кількох праць польских з сучасного житя політичного і відносин економічних, помер вчера в однім сїльци коло Добрусина [куда перед кількома лїтами перенїс ся з Раштовець повіта скалатского] а нинї з полудня буде похоронений на кладовищи Личаківскім у Львові. Покійний знаний Русинам з даної ним поради на розвязанє квестії рускої в Галичинї: "Pal go w łeb maczugą, niech się nie męczy długo"...

Дѣло