◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З "Народної Торговлї". Сим маємо честь завідомити, що львівскій склад "Народної Торговлї" буде вже 31-ого н. ст. мая т. є. в пятницю перенесений до власного дому товариства [перед тим дім Узємблів] в ринку під н-ром 36. — Дирекція.

В містї Дрогобичи патріоти рускі, а головно д-р Володимир Антоневич [лїкар] задумали здвигнути дім на Бурсу им. св. Іоана Хрестителя основану в роцї 1884-ім і удержуючу нинї 15 учеників. Будова дому буде коштувати 4.600 зр. а капіталу має Бурса лише 2.400 зр., отже не достає ще 2.200 зр., котрі — надїятись — зложать патріоти з Дрогобиччини і тим дадуть змогу станути будинкови Бурси.

В справі убійства гузарами вахмайстра Діосеґіого помістив Kuryer przemyski [н-р 51 з 30 мая] з Братковець в ряшівскім повітї [де сповнене було убійство] від особи поважної і [як запевнює редакція] заслугуючої на віру отаке письмо: "Для доповненя обставин злучених зі знаною справою убійства гузарами вахмайстра Діосеґіого в Братковицях подаю деякі факти зібрані на місци пригоди у селян, котрі мешкали в найблизшім сусїдстві вояків. А подаю ті факти в имени справедливости яко илюстрацію відносин в деяких віддїлах армії. Отже убитий вахмайстар Діосеґі був тираном, яких мабуть не богато на світї. Бив, калїчив, мордував жовнїрів і конї нераз без усякої справедливої причини. Яку звірячу мав той чоловік вдачу, як по тираньски знущав ся над "своїми підвладними", справдї годї описати. За найменшу дрібницю вішав жовнїрів до гори ногами, а коли вже наситив очи муками счорнїлих і конаючих, казав відвязувати их. В зимі силував жовнїрів ставати ногами й руками в снїгу, потім сїдав им на карки і їздив на них так мов на конях, бьючи их шпіцрутою по голові а копаючи і калїчучи острогами по ногах і в живіт. Се ще найменші знущаня, але коли би власть війскова вислала комісію до Братковець і тая візвала на свідоцтво селян, котрі на се глядїли, знайшло би ся більше. Жорстокій був Діосеґі і жорстокою згинув смертію. В хвили, коли кинув ся з палашем на одного жовнїра а пробив єму живіт та покалїчив руку, прочі неволені кинулись на него і зарубали палашами. Суд війсковий — так кажуть [селяне] — має видати засуд на смерть, але Той, що глядить не лиш на чини, але й серце на-скрізь видить, мабуть инакшій видасть вирок. Всї тут почувають милосердіє для нещасливих вязнїв." — Се слова дописувателя, а редакція Kuryer-a przemysk-oгo звертає на сю допись увагу суду війскового. Надїяти ся, що суд війсковий скористав з тої дописи і для виясненя справи переслухає селян. Взагалї треба надїяти ся що в сїй справі, котрою безперечно интересують ся і найвисші круги у Відни, суд війсковий переведе слїдство найвсестороннїйше.

Маневри войскові в Галичинї? "Budap. Corresp." подає вісти про участь цїсаря в сегорічних маневрах. Цїсар загостить на великі нїмецкі маневри коло Штетина, де будуть оперувати чотири корпуси против себе. Се потреває до 9-ого вересня. Опісля мав би загостити цїсар до Галичини на маневри, а з відси до полудневого Семигороду, де пробуде пять днїв. Пізнїйше ще буде цїсар на маневрах двох дівізій кінницї коло Штульвайсенбурґа. Годї сказати, скілько в тім донесеню правди, бо урядово доси ще нїчого не оголошено. — Чадо Марса.

Огнї. В Ляшках мурованих коло Львова згоріли вчера дві хати селяньскі. Загороди уратовано завдяки львівскій сторожи огневій, котра їздила на поміч.

Рідкій примір довговічности. Недавно в Тесалії в Греції помер один грецкій священик в 120 роцї житя. За цїле довголїтнє житє він нїколи не покидав місця свого родженя і смерти. Єго спосіб жизни був дуже простий. Нїколи він не пив вина і взагалї горячих напитків, не курив тютюну, до сонця вставав з постелї і тілько обовязки служби спинили єго инколи неукласти ся спати о 9-ій годинї вечером. Зір і слух він схоронив до кінця житя, читав без окулярів. В послїдні роки почав тратити память. О всїм, що дїялось до того часу, він тямив дуже добре, а вже того, що стало ся недавно не памятав. Умер без передсмертних мук послуживши в священичім званї 99 лїт.

Польскій центральний комітет виборчій для всхідної Галичини тратить довголїтного свого голову — кн. Адама Сапігу. Князь надіслав до редакції Gazet-и Narodow-oї письмо, в котрім рішучо заявляв, що стоїть при своїй первістній заяві, т. є., що вибору до комітету центрального не приймав і до него належати не хоче. Кн. Сапіга подає за причину сеї своєї постанови стан здоровля і занятя приватні, котрі зневолюють єго усунути ся від всїх обовязків по за домом — але не трудно догадати ся, що се він подав тілько з куртоазії. В дїйстности-ж причина єсть та, що кн. Сапіга не хоче давати своєї фірми комітетови, котрий буде стояти під командою звістних кругів. Впрочім ті круги показались по виставі навіть невдячними для кн. Сапіги, а ся невдячність могла і мусїла за надто глубоко єго вразити... Факт резиґнації кн. Сапіги з проводу в польскім комітетї центральнім не єсть без значіня і для комітету пос. Барвіньского.

Дѣло