Допоможемо органам радянської влади.

 

Про звернення партії й уряду до робітників, селян та інтелігенції західних областей України швидко довідались паровозники в усіх цехах депо. На збори прийшло 280 робітників, інженерно-технічних працівників і командирів, щоб послухати звернення і висловити про нього свою думку.

 

Суворе й рішуче попередження українсько-німецьким націоналістичним недобиткам усім прийшлося по душі. Схвалення заходів радянської влади, спрямованих на ліквідацію бандитизму, червоною ниткою проходить через усі виступи.

 

На трибуні один із кращих ремонтників залізниці бригадир цеху підйомки паровозів т. Брик.

 

— На звернення уряду відповімо новим напруженням у праці, щоб скоріше позбутися наслідків німецької окупації, — заявляє він від імені колективу цеху і передає їх зобов'язання у змаганні назустріч сталінського Дня залізничника — випустити у травні з підйомочного ремонту чотири, замість трьох, паровозів. — Я живу у с. Білій, — говорить т. Брик. — У воєнний час ходив на роботу й оглядався: тинялися німецькі диверсанти. В мирний час я не хочу ходити з оглядкою по землі, на якій виріс. Звернення я роз'яснюю селянам с. Білої. Ми допоможемо органам влади якнайшвидше очистити нашу землю від українсько-німецької наволочі.

 

З палкими промовами також виступили на зборах майстер Пєшін, бригадир теслярської бригади Глязер, майстер Капранов та інші.

 

— Терпінню нашому прийшов кінець. Час уже дати можливість селянам працювати на ланах, не боячись пострілу в спину. Коли в хаті все оновилося, а пацюки не перевелися, добрий господар їх не потерпить, — заявив на зборах робітник т. Жиромський.

 

В день зборів — 22 травня паровозники працювали з особливим піднесенням. На ремонті дишел в цеху підйомки слюсар т. Музичка виконав норму на 177 процентів. На тій же роботі в цеху промивального ремонту слюсар т. Куницький домігся 185 процентів виконання норми. Рекордний показник в цей день завоював коваль т. Пророк, виконавши 3 денних норми на ремонті паровозних ресор.

 

Г. Біличенко

Секретар партбюро паровозного депо Чортків.

 

___________

 

Селяни виловлюють бандитів

 

Звернення Президії Верховної Ради УРСР, Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У одностайне схвалення зустріло у селян Білобожницького району.

 

Звернення обговорено вже у 12 селах, де на зборах було 4.235 селян і селянок.

 

На багатолюдних зборах у селі Свинець селянин т. Кушнір сказав:

 

— У своєму зверненні уряд востаннє попереджує бандитів та їхні родини. Якщо бандити не складуть зброї до 20 липня, ми створимо для них і тих, хто їх підтримує, нестерпні умови. Ми подбаємо, щоб усюди під ногами бандерівців земля горіла. Виловлюватимемо їх і віддаватимемо до рук влади, до справедливого радянського суду.

 

На зборах у селі Редодуби селянин т. Щур сказав:

 

— Всі ми, селяни, вітаємо звернення партії та уряду і відповімо на нього, як патріоти землі радянської. Закликаю всіх вас рішуче боротися з бандерівцями. У мене на приміті є кілька осіб, у яких совість нечиста. Якщо вони не прийдуть з повинною самі, то я виловлю й приведу їх до НКВС.

 

У цей же вечір син Щура вистежив і затримав бандитку Шамрай. Він спіймав її на гарячому, обеззброїв і віддав до рук органів радянської влади.

 

К. Якименко.

 

___________

 

З'явилися з повинною

 

На збори селян у село Чабарівка зібралося багато селян. Прийшли і залізничники, що живуть у селі. З промовою виступив стрілочник-лунінець ст. Гусятин тов. Курсак.

 

— Більшовицька партія і радянський уряд звертаються до селян, інтелігенції і до нас, робітників, з закликом посилити боротьбу і остаточно винищити бандерівську нечисть. Очистимо ж села від бандитів! Годі вже з ними панькатись.

 

Селяни одностайно поклялися, що в найближчому часі до кінця винищать бандитську заразу, щоб на селі не було ганебної плями, а було спокійне, мирне життя.

 

Ті, хто злигався з націоналістичними бандами, відчули, що їм, коли вони не покаються, загрожує неминуча загибель від рук селян. На другий день після обговорення звернення уряду і ЦК КП(б)У прийшли з повинною 6 учасників українсько-німецьких націоналістичних банд і попросили прощення за тяжку провину перед народом. Їм простили їхню тяжку провину перед Батьківщиною.

 

Марія Ситник

 

Вільне життя

 

25.05.1945

До теми