◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рада Надзираюча товариства взаїмн. обезпечень "Днїстер" ухвалила призначену їй загальними зборами, відбутими дня 8 с. м., до розпорядимости суму 640 зр. роздїлити в слїдуючій спосіб: 250 зр. до розпорядимости Впр. митрополичого Ординаріята а Пр. епископских ординаріятів в Перемишли і Станиславові на добродїйні цїли рускі; — 45 зр. для товариств дяків у Львові, Перемишли і Станиславові; — 75 зр. на фонд постройки [? — Ред.] і обнови церквей; — 25 зр. для гр.-кат. церкви в Ступници; — 60 зр. товариству "Руслан" для бідних учеників селяньских і міщаньских рускої ґімназії у Львові; — 50 зр. для бідних учеників селяньских рускої ґімназії в Перемишли; — 25 зр. для бідних учеників селяньских і міщаньских рускої ґімназії в Коломиї; — 50 зр. товариству "Шкільна поміч" у Львові для бідних учеників руских в школах народних; — 30 зр. товариству "Шкільна Поміч" в Станиславові для бідних учеників руских в школах народних; — 30 зр. для Бурси св. Онуфрія в Ярославли.

Засїданє фільольоґічної секції наукового товариства имени Шевченка відбуде ся в середу дня 15 н. ст. мая о 6 годинї вечером в канцелярії товариства в домі "Просвіти" [давнїйше Леваковских] в ринку ч. 10 пов. ІІ. На порядку дневнім: 1) Праця д-ра К. Студиньского про "Адельфотес", 2) Внесеня членів.

Буковиньске краєве правительство позволило на просьбу греко-кат. громади в Кіцмани збирати жертви в містї Чернівцях і в повітах черновецкім, кіцманьскім, вижницкім і серетскім на докінченє розпочатої будови греко-кат. приходства в Кіцмани.

П. Александер Мишуга буде співати в Кракові сими днями в концертї, а опісля — як кажуть — виступати буде там в опері на переміну з п. Стефаном Волошком тенором опери варшавскої. Таким чином Краковяне в своїм сегорічнім лїтнім сезонї оперовім будуть любувати ся голосами двох найзнаменитших тенорів-Русинів.

В справі убійства вахмайстра гузарами 6-ого полку в Братківцях коло Ряшева подає Pester Lloyd, що коли полковник гузарів в Ряшеві одержав від лейтнанта з Братковець телєґрафічну звістку про убійство вахмайстра Dioszegi-oгo, вислав в ночи ескадрону гузарів до Братковець під проводом майора Бельная. Ескадрона явила ся на місци о 4-ій годинї раненько, коли ще братковецкі спали, і тихонько окружила касарню. Відтак поперед всего забрано борзо оружє, а потім арештовано всїх 46 гузарів і під сильною ескортою приведено до Ряшева та осаджено в войскових арештах.

В справі еміґрації наших селян появили ся сими днями в краківскім Glos-ї narodu два письма зі Львова — очевидячки від когось, що стоїть в близьких зносинах з товариством св. Рафаїла. Автор тих письм згадує о знанім проєктї д-ра Олеськова, щоби еміґрацію звернути до Канади, де еміґрант може дістати за дармо 113 морґів землї а при кількох сотках капіталу міг би добре загосподарювати ся. Автор скептично глядить на сей проєкт для-того, бо дорога з Галичини до Гамбурґа, з Гамбурґа до Нового-Йорку а з-відтам до Канади коштувала би [після єго обчисленя] 600 зр. від особи, а хто розпоряджує такими грішми, той не потребує рушати ся з краю; убогому-ж иде о безплатний перевіз. В послїднім часї одержало товариство св. Рафаїла у Львові письмо з-під Sidney в Австралії від Поляка Бройновского, котрий уже трицять лїт там живе, з таким ось предложенєм: Він готов спровадити до себе 20 родин мазурских і поселити яко робітників на своїх землях. Еміґрантам [мужчинам] оплатить дорогу до Sidney а на місци кожда родина дістане 6 акрів землї [вартости 600 зр.] і по 5 шілінґів [около 3 зр.] тиждневої заплати або 10 акрів і по 2½ шілінґа, до того ще й добре удержанє [тричи мясо що дня, як робітники англичане]. По пятьох роках грунти переходять на власність еміґрантів і они можуть розпоряджати ними до волї. Оплата дороги за жінку з Галичини до Австралії коштувала би 130 зр. Бройновскій пише, що коли-б ся проба з двацятьма еміґрантами на єго грунтах удала ся, то опісля можна би зорґанізувати рух еміґраційний з Галичини до Австралії. Товариство св. Рафаїла зажадало від Бройновского, щоби він оплатив дорогу також одному членови львівских товариств, котрі займають ся справою еміґраційною, аби виїхав разом з еміґрантами до Австралії і на місци розслїдив тамошні відносини.

З-під Мостів великих пишуть до Przegląd-y, що дня 4 мая злодїї-конокради пострілили з револьвера господаря, кола той их злапав коло своєї стайнї, а 8-ого мая в селї Батятичах о 6 годинї рано замордовано жида-арендаря з Дернова коло Камінки; жид, отець девятеро дїтей, мав 14 дїр в голові і лице пожем покраяне.

В справі кровавої пригоди в Коржовій прислало ц. к. староство з Підгаєць до Dziennik-a polsk-ого кілька вияснень. Староство каже, що жандарм з Завадова був висланий для асистенції при відбудованю кладки на жаданє самого заряду громадского. Дня 4 мая жандарм, прибувши до Коржови, ишов з присяжним до місця кладки через подвірє Михайла Цендровского. Той з сокирою в руцї заборонив жандармови переходу через подвірє до ріки, ставив жандармови чинний опір, а жандарм в оборонї власного житя застрілив Михайла Цендровского, відтак ранив тяжко єго брата і жінку Михайлову. Михайло вмер, а єго жінка і брат жиють і єсть надїя, що поздоровіють. — Отже староство підгаєцке представляє річ зовсїм инакше, нїж дописуватель до Dziennik-а з Завалова. Не було бунту громади з сокирами, косами і т. д., а тілько Михайло Цендровскій збороняв жандармови перейти через подвірє до ріки — і за те він погиб а жінка єго і брат нажили тяжких ран від куль з манліхера. Цїкава річ, що урядова Gazeta Lwowska о тій страшній пригодї анї чичирк!

На катедру окулістики в краківскім університетї, опорожнену недавно по смерти проф. Лукіяна Рідля, предложив медичний видїл міністерству в тернї: д-ра Вихеркевича директора клініка хороб очних в Познани, д-ра Михайла Борисикевича професора університету в Градци і д-ра Махека лїкаря зі Львова.

Дрібні вісти. Дня 13 н. ст. мая відбули ся у Львові при Стрийскім гостинци прогони циклістів до мети на 28 кільометрів. З пятьох соперників оден вернув від мети назад за 2½ години, другій о 6 мінут пізнїйше, а третій о 10 мінут по другім.

Дѣло