Рускій народний театр — на бажанє стрийскої публики — позістає ще в Стрию до недїлї т. є. до 12-ого мая. В суботу 11-ого мая виставить оперету "Мікадо" а в недїлю 12-ого на послїдне представленє "Вихованця". На жаданє завязаного комітету в Жидачеві під проводом нотаря Вп. п. Савчиньского трупа наша з днем 13-ого мая переїзджає до Жидачева і там дасть шість драматичних вистав. Відограні будуть: ві второк 14-ого "Запорожець за Дунаєм" і "Вечерницї", в четвер "Барон циганьскій", в суботу 13-ого "Синобородий" оперета Офенбаха в 4 дїях, в недїлю 19-ого "Ой не ходи Грицю та на вечерницї" народна драма з співами і танцями в 5 дїях, ві второк 21-ого "Пташник з Тироля" а в четвер 23-ого "Мужичка" народна драма в 5 дїях. — З Жидачева театр переїде до Товмача. — З представленя "Бідний Іонатан", даного дня 4. мая в Стрию на емеритальний фонд для руских артистів, пропало чистого доходу 25 зр., котру то суму доручено Вп. п. Ил. Огоновскому, референтови театральному в видїлї "Рускої Бесїди" у Львові.
Кровава катастрофа в Корзовій [в повітї підгаєцкім]. Дня 4 с. м. прибув висланий з порученя староства підгаєцкого жандарм Ян Матушек з жандармскої стації завалівскої до громади Корзови, щоби тамошну зверхність зневолити до поставленя кладки на ріцї Золотій-липі, бо підчас сегорічної повени весняної вода забрала кладку, а через те перервала ся комунікація між Корзовою а Товстобабами. Жандарм прибувши до Корзови застав там несподївано — як пишуть до Dziennik-a Polsk-oгo — велику товпу народу з сокирами, косами, цїпами і вилами. Війт з присяжним, бачучи, на що заносить ся, не показали ся, але жандарм візвав громадян, щоби поставили кладку на ріцї. Селяне почали вимахувати своїм орудєм і горнути ся довкруги жандарма що-раз близше. Той візвав их тричи до порядку, а найблизше стоячого господаря Михайла Цендровского хотїв арештувати за те, що той замірив ся на него сокирою. Однакож заарештувати Цендровского годї було, бо селяне почали з окриком "гурра" напирати що-раз смілїйше. Жандарм пхнув Цендровского баґнетом, але баґнет зсунув ся по поясї, і Цендровскій відбив сокирою баґнет так, що зробив навіть щирбу на баґнетї. Тогдї жандарм почав стріляти. Перша куля дістала ся Цендровскому в живіт. Він упав на землю і ще кликнув: "Хлопцї! не дайте ся!" Тогдї прискочив брат Михайла Цендровского Домінік і замірив ся косою в голову жандарма. Жандарм вистрілив знов два рази, а одна з куль перейшла на-скрізь груди Домініка Цендровского і ще ранила жінку Цендровского Михайла. Оба Цендровскі сконали на місци, а жінка жиє і може удасть ся єї спасти. Справа була би мабуть скінчилась ще траґічнїйше, як би майже в тій самій хвили, коли упав третій стріл, не був наспів заступник команданта стації жандармерії з Завалова. Люде, бачучи поміч жандармови, почали відступати і незабавом крім жандарма полишились на побоєвищи тої війни в часї мира два трупи і тяжко ранена женщина. — Опис сеї кровавої катастрофи подаємо після дописи з Завалова до Dziennik-a Polsk-oгo. Чи опис факту поданий там вірно, не знаємо. В справі тій веде ся слїдство.
Огнї. В Конюшках коло Мостиск згоріло 17 загород селяньских. — В Новошицях під Самбором згоріло 8 загород селяньских, на шкоду 5.260 зр., а в Стрілковичах того ж повіта 6 господарств, при чім 70-лїтний господар Макаревич утратив житє в огни. — В Журавичках коло Ярослава згоріло 10 господарств селяньских на шкоду 5000 зр.
Штудерну "маніпулянтку" запросила віденьска поліція в гостї до "Иванової Хати". То собі велична панї, 45-лїтна Тереса Плятеник, дочка ювілєра, котра два рази віддавши ся, другим разом за майора, оба рази розвела ся. Не маючи свого нї крейцаря, жила собі на широку губу, їздила по купелевих містах, платила 1.200 зр. за мешканє, пишно умебльоване, держала повозку парокінну і убирала ся стрійно, а на візитових картах все стояло: жінка ц. і к. майора. Театр, балї, і забави публична звиджувала правильно; складала жертви й на бідних, та за те не дала ся нїколи обминути на вечерках та забавах на добродїйві цїли. А з-відки брала гроші? Велика панї мала широкій кредит. От прийшла раз до базару, набрала товарів на 1500 зр. і меблїв на 500 зр. і казала відвезти все те на подану адресу, а собі прислати до дому рахунок; додала ще нїби від-нехочу, що она ті річи посилає в дарунку командантови школи войскової, де учить ся єї син. Розуміє ся, тоті річи за годину-дві або за кілька день випродувала за пів-дармо. Або ще оден примір. Дня 6 мая взяла она на рахунок у одного годинникаря годинник за 300 зр., а щось в годину опісля продала єго дома за 100 зр. бо треба було спекати ся нахабного лихваря. І так їй вело ся, поки оден віритель не запізвав єї о 15.000 зр. Поліція, розвідавши все, увязнила паню Майорову, а тепер товпою тиснуть ся вірителї до комісаря зголошуючи свої претенсії.
Злапав ся! Одна панї купувала 6-ого мая у горшкаря Абрамка Шнавца у Львові горшки і при відходї забула парасольку. Вернувши ся в добру хвилю, питала горшкаря за парасолькою, але той випер ся в живі очи, що не бачив. Аж як панї сказала, що дала би за парасольку 2 зр. "зналїзного", Абрумко витяг парасольку з-під горшків і почав допоминатись 2 зр. Абрумка взяли до арешту.
Дрібні вicти. Кіньскі перегони у Львові відбудуть ся в днях 27 червня і 1 липня. — Після розпорядженя поліційного кождий біцикль мусить мати свій нумер на табличцї прикріпленій в горі. Дня 4 мая одного біцікліста у Львові заарештовано за те, що не мав нумера. — В Варшаві помер 6-ого мая Теодор Папроцкій, властитель фірми видавничо-кнагарско "Т. Папроцкій і спілка".
Дѣло
09.05.1895