◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про убійство вахмайстра гузарами 6-ого полку в селї Братківцях між Ряшевом а Глоговом, подає Kurjer rzeszowski такі близші вісти: "Сумна пригода, яка лучила ся минувшого тиждня в Братківцях, дуже ярко илюструє відносини в деяких віддїлах тутешної залоги. Річ була така: В Братківцях стояв віддїл 6-ого полку гузарів т. зв. Pionierzug зложений з 1 поручника, 4 підофіцирів і 30 вояків. Між підофіцирами був 28-лїтний вахмайстер Мадяр Емеріх Жигмонт Dioszеgi. Вахмайстер сей, як оповідають ті, що близше знали єго, був ревним в службі, товаришами і офіцирами люблений, але для підвластних був шерстким та прикрим і дуже часто уживав на них таких способів, які реґулямін безусловно зборонює. На недїлю 28-ого цвітня на 8-у годину рано заповів він візитацію коней і збруї в стайни. Гузари рано уставили ся в рядї, дожидаючи вахмайстра. Кілько то працї коштує вичищенє "на блянк" реквізитів вояка кінного для візити, се лиш той знає, хто сам спрактикував. Однакож вахмайстер не вдоволив ся і за кару зарядив другу ревізію на 11-ту годину того самого дня [в недїлю]. Але і ся ревізія не вдоволила єго. Коли докорив одному гузарови, що єго збруя зле вичищена а той щось грубо відворкнув єму, він ударив гузара кулаком в живіт з таким замахом, що той упав на землю і вьючи ся з болю, крикнув до камратів: "Ратуйте мене, бо менї мабуть приходить конець!" Рівночасно вахмайстер добув шаблю, ударив нею другого гузара по руцї і скалїчив єго. Той не надумуючись довго, добув і собі шаблю і кинув ся на вахмайстра, а візвані сим гузаром в поміч товариші також повитягали шаблї. Вахмайстер, бачучи, що не переливки, утїк між конї і почав боронити ся шаблею, але очевидно не міг дати ради супротив всїх вояків. Діставши кілька зарубів в голову, згинув на місци в наслїдок спливу крови. Присутні другі підофіцири чомусь приглядались тій сценї безчинно. Всїх, як вояків так і підофіцирів, спроваджено до Ряшева і осаджено поки-що в ряшівских арештах війскових. Війсковий суд з Перемишля зарядив строге слїдство і оно мабуть довго потреває, бо єсть підозрінє, що се був замах, попереду уложений. Той віддїл піонірів скасовано а новий утворено. Похорон убитого вахмайстра відбув ся 1-ого мая на кладовищи ряшівскім при участи зверхників і товаришів небіщика. Мощі поблагословив полковник, бо небіщик був схизматиком [?]. Над могилою промовив вахмайстер Smeresсanyi, а на домовинї зложили вінцї товариші і командант небіщика Шмід де Fоldvar."

Конкурс на стіпендію з фонду бл. п. Михайла Білецкого, бувшого пароха в Городку, для учеників ґімназії, греко-кат. обряду, в квотї 150 зр. річно розписала львівска митроп. Консисторія з речинцем до 10 н. ст. червня с. р. Першеньство до сеї стіпендії мають наслїдники о. Ивана Білецкого б. пароха в Завадцї і о. Василя Білецкого б. пароха в Дубівцях. Компетенти о сю стіпендію мають внести свої поданя через дирекції ґімназійні до митроп. Консисторії, долучуючи метрику, свідоцтво убожества і свідоцтво шкільне з послїдного курсу, а взглядно також документи доказуючі свояцтво з оо. Иваном і Василем Білецкими.

До Волоскої церкви у Львові закрали ся в само полудне дня 2 н. ст. мая невислїджені доси злодїї. Пять скарбон розбили і з братских забрали 50 зр., а з трох не знати кілько. З за великого престола зрабували завішені в жертву річи, між ними 30 шнурків коралїв. Злодїї, видко, добре були обзнакомлені з ладом в церкві. Крадїж помічено около 4-ої години з полудня.

Т. зв головний рускій комітет виборчій — як доносить черновецкій рускій орґан коаліції — ухвалив на засїданю дня 19 н. ст. цвітня на місце помершого о. Вас. Ильницкого, і виступивших членів д-pa Костя Левицкого і Антона Дольницкого покликати на дїйстних членів оо. Стефана Юрика і Евгенія Гузара та п. Костя Паньківского. Крім того комітет сей кооптував в свої члени п. Титка Реваковича, суд. радника з Підбужа.

Пекарскі челядники в Тернополи перестали робити а домагають ся підвисшеня платнї і скороченя робочого часу. Свій стрейк оправдують они перетяженєм. По великих пожарах в околици наплило до міста богато робітників, отже в пекарнях роботи прибуло так, що им приходить ся робити 19 годин на добу, а плату полишено им давну, 5 зр. на тиждень.

Огнї. Дня 4 с. м. в само полудне в Юнашкові коло Бурштина вибух, мабуть за-для неосторожности, огонь на подвірю одної вдови а при сильнім вітрі обняв в млї ока 20 загород і до години знищив до тла. В огни згоріло одно теля. З погорілцїв лиш оден був обезпечений в "Днїстрі" на 400 зр.; прочі відносились до асекурації апатично, хотяй аґент з Конюшок, як також місцевий священик і учитель, часто им дораджували. Тепер жде их крайна нужда, бо в огни стратили що найменче 3000 зр. — В Сїльци коло Войнилова вибух дня 2 с. м. вечером огонь і знищив три господарства, з котрих два були обезпечені, одно в тов. Краківскім а друге в "Днїстрі". Огонь спинено завдяки войнилівского аґента "Днїстра" і войнилівских міщан, а відтак прибув управитель дібр з Довпотова п. Розвадовскій з сикавкою з двома бочками тай з людьми і огонь придушено до решти. Самі Сїльчане показали ся при cїй нагодї не лиш нездарними але й байдужними, і як би не чужа поміч, міг був огонь прибрати великі розміри, тим більше, що громада Сїлець не має нїяких приладїв пожарних. [За те начальник громади з посесором Боржаковским вже давно належать до якогось комітету виборчого, хоть вибори до сойму ще далеко]. — В Грибовичах коло Львова погоріло кількох господарів; огонь підложив Василь Юркевич, котрого вже арештовано.

Дрібні вісти. В львівскім театрі польскім почав гостинно виступати в ролях драматичних артист краківского театру Ріґер. — Д-ра Іосифа Смольку, адвоката у Львові, вичеркнено зі спису адвокатів на підставі рішеня дисціплінарної ради львівскої палати адвокатів, потвердженої найвисшим трибуналом, а на єго субститута назначено д-ра Вільг. Гольцера. — Тернопільска повітова рада призначила на погорільцїв в Байківцях 1000 зр. а єї презес ґр. Коритовскій 100 зр. і також 20 дубів. Між погорільцями крайна нужда; попеченими опікує ся панї Маневска, властителька Байковець. — Оден баталіон 77 полку піхоти переносить ся сего року з Самбора до Перемишля. — Через нещастні землетрясеня треба буде в Люблянї 25% домів розібрати, 45% зреставрувати, а в 30% де що поправити. — Львівскі слухателї університету і політехніки подали петицію до ради державної в справі ґімназії словіньскої в Целлю. — В Чернівцях помер в 63 роцї житя Иван Оганович, богатий Вірменин, властитель дібр в Бесарабії, тесть бар. Юрія Василька. — Преосв. еп. Юліян Куїловскій повернув дня 30 н. ст. цвітня до Станиславова. — О. Теодит Шанковскій, поважаний станиславівскій парох катедральний, від кількох місяцїв все ще лежить хорий. — В Будзанові помер кс. Володислав Дроздовскій, латиньскій тамтейшій парох.

Дѣло