◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Панна С. Крушельницка, наша артистка-співачка по перебутій тяжкій инфлюенцї в домі свого вітця в Білій, вибираєсь до Италії в цїлях артистичних і то на три роки. Перед відїздом задумала она поміж 12-им а 15-им с. м. дати у Львові свій пращальний концерт, а до участи запросила поміж иншими і товариство "Боян". Се наше товариство хотячи сплатити довг вдячности паннї С. Крушельницкій за повний пожертвованя виступ єї на сегорічнім концертї Шевченковім, порішив з всякою готовостію взяти участь в єї концертї і запрошує отсим своїх Вп. членів на передконцертову пробу мішану, котра відбуде ся в комнатах товариства ві второк о годинї 8-ій вечером. Надїятись, що як Вп. члени "Бояна" так Вп. публичність заманіфестують своєю присутностію на пробах а відтак на концертї свою щиру симпатію та прихильність для своєї неоцїненої артистки. — Д-р С. Ф., О. Н.

Проф. М. Грушевскій именований членом-кореспондентом исторично-фільософічної секції академії наук в Кракові.

Рада повітова в Долинї уконституовала ся 1 н. ст. мая, вибираючи одноголосно презесом п. Витославского, давнїйшого презеса, а заступником о. Іосифа Лопатиньского, давнїйшого заступника. До видїлу увійшли пп. А. Грабовеньскій, совітник судовий, Яновскій посесор, Ив. Крупиньскій нотар, Мавльц управитель державних дібр і о. Вас. Небиловець з Перегиньска.

Жіноча ґімназія у Львові — завдяки жертві одної Польки п. К. з Россії, котра зложила на сю цїль 30.000 рублїв — зможе бути отворена може вже й від вересня с. р. очевидно лиш перша кляса, до котрої приймали би учениць по скінченю школи видїлової. Всїх кляс ґімназії було би шість. Персонал учительскій дібрав би ся з учителїв ґімназійних плачених з процентів від капіталу 30.000 рублїв і з такс від учениць. По віденьскій і прагскій була би се третя ґімназія жіноча в Австрії. План наук для львівскої ґімназії вже укладає ся, а опікуватись нею буде товариство учителїв шкіл середних.

Огнї. В Стоянові дня 1 мая вибух у одного жида о 4-ій годинї рано огонь а в кілька годин згоріло 40 домів і польскій костел з приходством. Польскій ксьондз Б. Янор, котрий лище-що спровадив ся до Стоянова, має неубезпеченої страти на 250 зр.

З Станиславова подає краківскій Głos narodu, що там ночи з 29 на 30 цвітня три офіцири 95 полку піхоти в каварни центрального готелю шаблями кельнерови голову розвалили, а переплетника Василька рубнули кілька разів в праву руку.

З Чорного Потока на Буковинї чотири селяне, продавши свої господарства, вибрали ся до Россії, заохочені оповіданєм Партенія Гнипа, котрий з відти недавно повернув, але на граници власти их придержали і завернули до дому, а Гнапа увязнили.

Дѣло