◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Надзвичайні загальні збори товариства "Руска Бесїда" у Львові відбудуть ся не 8-ого але 9-ого н. ст. мая о 6-ій годинї вечером. Длятого не 8-ого, бо товариство "Днїстер" уже вперед оголосило засїданє своєї ради надзираючої на 8-ого мая.

Мощі бл. п. Омеляна Огоновского будуть заходом родини перенесені в другій половинї мая с. р. до мурованого гробу. Рівночасно буде на гробі незабутного покійника поставлений гарний памятник коштом родини.

Які небувалі в цивілізованім світї річи дїють ся у нас, нехай свідчить отся наша допись з Гусятинщини: В Боссирах відбула ся дня 27 с. м. оріґінальна церемонія урядова. Ото попередної ночи найдено на фільварку, віддаленім від села чверть милї, новороджене дитя, утоплене в кирници. Жандармерія почала слїдити за матерію дитини і явила ся згаданої днини в Боссирах. Вахмістр, п. Василь Гловацкій, винайшов тут дуже цїкавий спосіб доходженя. Рано казав присяжному та ще пятьом людям позганяти з цїлого села всї дївчата і деякі жінки і казав всїх ревідувати в канцелярії громадскій. Кожда мусїла відкривати груди, баба-повитуха пробовала, чи нема в грудях молока, а світла комісія, котрій проводили два жандарми, не щадила при тім глупих та неприличних дотепів. Се доходженє тревало зо дві годинї. Річ ясна, що дївчата соромились, змагали ся, а батьки були тим обурені, — але-ж все те не помагало і кожда мусїла ити "до доєня", бо инакше грожено жандармами. А жандарм, ще до того вахмістр, хоч-би й що недоладного загадав, єсть в селї найвисшим авторітетом. — Най но би так у Львові, знайшовши підкинене дитя, заряджено таку ревізію! Крику було би на цїлу кулю земску. Але на селї...

Робітники львівскі будуть завтрішний день 1-го мая святкувати рано від 10-ої години великим збором на площи Францисканьскій, а пополудни від 3-ої години людовою забавою з танцями на Пасїках за Личаківскою рогачкою, де буде пригравати музика робітнича.

Огнї. Дня 26 с. м. упало жертвою огню в Яцківцях 23 загород селяньских зі всїм майном до нащаду. Огонь при страшнім вихрі був так шалений, що ратувати було неможливо, а що хто зміг витягнути з горючих хат, то на дорозї або по огородах погоріло. Звиж 100 осіб не має даху, одежи, а навіть страви. Страта звиж 13,000 зр. а з того ледви 3000 було обезпечених. Тож в имени тих бідаків, котрі перед 15 лїтами були також погоріли і ще з тамтого нещастя не могли опамятатись, відзиваюсь до сердець людских, щоби поспішили им з помочію. Всякі хоч-би найменші датки прошу ласкаво присилати на мої руки. Б. Молчко, парох в Сервирах почта Озірна. — В Узинї коло Станиславова вибух огонь дня 22 від покиненого циґара і згоріло 5 загород. Онуфрій Остапович, бажаючи хоч деяку одежу виратувати, забігав тричи до горючої хати, але за третим разом погиб в поломіни. З худоби згоріла корова і троє овець в стайни. — Дня 25 с. м. в Коломиї при улици Крашевского згорів вечером оден дім; сторожи пожарній удало ся огонь зльокалізувати. — Причиною пожежи лїса в Пістини коло Косова, про котрий ми доносили, була мабуть ватра розкладена пастухами. — Дня 27 с. м. погоріло бідне село Підсадки коло Львова, власність ґр. Стан. Баденього. Огонь вибух з полудня, а при сильнім вітрі і посусї перебіг вздовж селом аж до двора, де уратувано лише двірску капличку і кілька господарских будинків. Шкода, кромі двора була необезпечена. Між погорільцями крайна нужда. Жертви приймає о. Н. Олексій парох з Поршни. — В Сороцку під Скалатом згоріла 22 с. м. в ночи хата Василя Мудрого; на щастє не було вітру, то скінчалось на тій малій шкодї. — Дня 25 с. м. згорів в Новій Жучцї під Чернівцями війсковий маґазин вівса і сїна вартости 4.000 зр.

Кс. Станіслава Стояловского засуджено недавно в Тїшинї на чотири місяцї арешту, а прокураторія, як відомо, внесла відклик до висшого суду в Бернї против за малого виміру кари. Отже — як доносить Gwiazdka Cieszyńska — берненьскій суд висшій підвисшив кс. Стояловскому кару з чотирох на сїм місяцїв. Кромі того стане кс. Стояловскій небавом перед судом в Містеку за обиду презідії окружного суду в Тїшинї. — Кс. Стояловскій мав уже доси 22 процесів карних, а в 16-ох єго засудили. Разом був засуджений: 4+7 місяцїв [найновійша кара] і на 5 днїв арешту а на 1415 зр. грошевих кар. З тої суми кар грошевих заплатив 685 зр. готівкою, а прочих 730 зр. відсидїв в арештї. Окрім кар відсидїв доси в арештах слїдчих 9 місяцїв, а в послїднім тїшиньскім процесї пересидїв 3½ місяця. Процес 23-ий уже підготовляє ся — то до ювілейного 25-ого уже недалеко. Позаяк кс. Стояловскій має серед селян мазурских усюда своїх прихильників, то в найновійшім часї консервативне сторонництво польске дуже бажає переведеня бодай на однім вічу селяньскім ухвали, котрою би віче узнало дїяльність кс. Стояловского шкідною для люду мазурского.

2-го число "Стріли", часописи сатирично-гумористичної, сконфіскувала ц. к. прокураторія державна.

Рускі радикали друкованою відозвою [єї сконфісковано з формальної причини] хотїли скликати на завтра селяньске віче до Львова для святкованя 1-ого мая, але поліція віче заборонила, подаючи за причину, що при святкованю того дня ремісниками і робітниками наплив ще селян до міста міг би викликати забуреня.

Львівске товариство св. Рафаїла виправило сеї недїлї з-рана в дорогу до Бразилії першій транспорт еміґрантів, зложений з 40 родин а 240 душ. В транспортї богато було дїтей, деякі ще при груди. Були се родини рускі і мазурскі; найбільше их з Білки шляхотскої і королївскої, відтак з Глинян і т. д. Між Русинами виїхав оден дяк. Еміґранти зїхали ся в суботу до школи им. Конарского при ул. Сапіги, де мали переночувати. Тут о 5-ій годинї відбуло ся немов торжество прощаня. До еміґрантів промовив насамперед проф. Семирадскій, сказавши им де-що про далеку дорогу [1000 миль, три тижднї їзди морем] і про нову их землю; відтак холмчак о. Лука Бобрович удїлив им благословеня, поучаючи их, що в новім краю "nie będą się już dzielić na Polaków i Rusinów, ale będą się modlić w jednym kościele" і т. д., вкінци поблагословив их кс. пралат Гнатковскій. З руских священиків нїхто еміґрантів не попращав. З еміґрантами їде до Бразилії кс. Алексей Иванов [з роду Москаль і православний, але перейшов на католицизм і в Римі скінчив богословіє.] В Ґенуї еміґрантам стане до помочи кс. Стефан Дуда, а в Бразилії кс. Травиньскій. Слїдуючій транспорт виїде в маю мабуть 8-го, зложений з 500 осіб, бо стілько правительство бразилійске перевезе безплатно кождого місяця.

Дрібні вісти. У Львові помер сими днями кс. Аполинарій Ґарґулиньскій, провінціял Бернардинів, в 35-ім роцї житя; покійний був родом зі Збаража. — В Тиряві волоскій в повітї сяніцкім помер лат. кс. кан. Ян Кислевич в 86-ім роцї житя. — Музику войскову на конях завів собі коштом корпуса офіцирского 3-ій полк уланів в Ланьцутї. — В Чернівцях умер в 61 роцї житя аптикар Вілібальд Белдович, член ради міскої, член заряду каси ощадности і пр. — Видїл повітовий в Долинї зложив замість вінця на домовину свого б. члена нотаря Минкусевича 5 зр. на бурсу руску в Станиславові а 5 зр. на будову польскої ґімназії в Тїшинї.

Дѣло