◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Важне для селян! В околици Перемишля і Краківця є значні комплєкси добрих грунтів до розпарцельованя поміж селян. Добре би було, щоби наші селяне скористали з сеї доброї а рідкої нагоди і взялись до набуваня тих грунтів. Близших информацій в тім дїлї удїлить для охочих адвокат д-р Теофіль Кормош в Перемишли.

Віче бурмістрів 30 міст галицких відбуло ся вчера у Львові. На тім вічу була бесїда також о виборах до сойму. Внесенє Бєхоньского з Горлиць, щоби завязати окремий комітет виборчій міст, стрітив опозицію, а ухвалено внесенє Дворского з Перемишля, щоби справу виборчу полишити центральному польскому комітетови, котрий приняв в склад свій трех членів соймови лївицї. "Ухвала того внесеня єсть — справедливо каже Kurjer Lw. — знаменем капітуляції міст перед станьчикерією і ретроґрадностію верховодячою в комітетї центральнім. 3 такою репрезентацією — кінчить Kurjer — міста не зайдуть далеко, хибалиш до комісаріятів правительственних". Перед тою ухвалою бурмістри були у кн. Ад. Сапіги і вручили єму почетні дипльоми від міст в подяку за єго заходи около тогорічної вистави. На промову Бєхоньского кн. Сапіга відповів в патріотичнім дусї польскім і поклавь містам на серце оклик "ona nie zginęła".

В Тернополи увязнено сими днями кількох екзекуторів податкових за спроневірюваня грошей уже через довгій час. Панкове екзекутори з грошей податкових все лишали де що собі "за фатиґу"...

Намістництво розпорядило, щоби пашпорти на худобу видавались, не як доси на пару волів чи коней, але на кожду штуку з-окрема. На скілько потрібна ся постанова, годї вгадати, але то певне, що відчує єї хлопска кишеня!

Огнї. Як нам пишуть, дня 24 н. ст. цвітня о годинї 4-тій по полудни вибух огонь в місточку Фирлієві і знищив 30 загород; погоріла також почта. Огонь був грізний, бо будинки стояли густо, а як звичайно наш христянин при вибуху пожежі тратить притомність, то й нема кому ратувати. Почало горіти від війтової шопи; здаєсь, що завинила дїтвора, бо старші були в поли. Сикавка громадска згоріла, отже як би не дїдича сикавка, котрий і сам прибув та своєю радою та енерґією змушував людей до ратованя, огневи не можна би було дати ради. Шкода около 25.000 зр., а лиш оден господар був обезпечений, і то мабуть сам аґент "Днїстра". — Дня 11 н. ст. цвітня згоріло одно обійстє селяньске в Демни, пов. жидачівского, вартости 400 зр., забезпечене в "Днїстрі". — В Провідну недїлю погоріли в Познанцї гнилій коло Скалата 4 обійстя селяньскі і народна школа; причину пожежи не вислїджено, але мабуть неосторожність з циґаром. — Село Байківцї, під Тернополем, котре недавно вже раз горіло, знов попалило ся в ночи з 27 на 28 н. ст. цвітня, ало тепер вже до остатка. Хати і двір лишили по собі на познаку лише купи грузя та попелу. — З Косова наспіла вчера вість про пожар на просторі 300 морґов лїса камерального і Вайґарта.

Красний образ Марії Магдалини, більшого розміру, оглядають тепер Львовяне на виставі склепу п. Дуткевича при улици Краківскій. Єсть се малюнок звітного нашого артиста-маляря п. Теофіля Копистиньского [живучого постійно у Львові при Краківскій улици ч. 20]. Дуже гарно викінчений і наскрізь естетичний сей образ украсить вже сими днями церков в Стрілківцях, в повітї борщівскім. Згадка про се нове полотно п. Т. Копистиньского нехай служить за пригадку нашому Всч. духовеньству, що у нас є свої артисти-малярі, котрі не тілько видержать конкуренцію з чужими малярами, але, яко Русини, знаючі обряд наш, значно их перевисшують. Піддержуймо ж своїх малярів-артистів, своїх по народности і вірі, що спільно з цїлим народом руским подїляють долю й недолю. Не шукаймо чужих богів!

Біциклісти в армії австрійскій. Міністерство війни видало розпорядженє, що задля виобразуваня війскових біциклістов [їздцїв на двох колесах] для цїлей воєнних можуть резервісти відбувати свої правильні вправи війскові яко біциклісти. Хто хоче так відбути вправи, має зголоситись перед тим в приналежній командї полковій і мусить привести до вправ власний біцикль в добрім станї; за те дістане за кождоразові вправи з каси войскової 20 зр. відшкодованя. — Чадо Марса.

На конґресї хірурґічнім в Берлинї, якій відбув ся ось недавно, мав проф. Тільманус з Липска відчит о раку. Ґенеза рака доси ще не розслїджена; фактом єсть, що він витворюєсь в дуже неоднакових услівях і не всї орґани в рівній мірі підпадають тій хоробі н. пр. селезїнка майже нїколи, а печінка часто. Дослїджено також, що наклін до рака витворюють у людей, особливо в пізнїйшім віку, довше треваючі підбудженя механічної або хемічної натури — як часте голенє, куренє тютюну, уживанє алькоголїв. У женщин хорих на рака в устах — причиною хороби звичайно буває куренє тютюну або уживанє алькоголю. Вкінци сконстатовано, що в тій хоробі велику ролю грає унаслїдженє; недавно в одній родинї умерло на рака пятнацять осіб. Мурини мають більшій наклін до тої хороби, нїж біла раса. Взагалї-ж хороба-рак ширить ся усе більше, можна сказати в застрашуючій спосіб. Остатними роками часло випадків тої недуги в Европі і в Америцї почетверило ся.

Першій межинародний торг машин відбуде ся сего року у Відни в днях 4, 5, 6 і 7 мая на площи коло Ротунди в Пратері під протекторатом архикн. Кароля-Людвика.

Процес карний против сторожі Гречила, обжалуваного о звістне убійство Каспшикевичевої, властительки дому у Львові, закінчив ся вчера у Львові. Судьї присяжні узнали обжалованого винним не скритоубійства, але звичайного убійства всїми 12 голосами. На підставі того вердикту трибунал засудив Гречила на 10 лїт тяжкої вязницї. Спільничку єго, Лукасевичеву, засуджено за провину укриваня крадених річей на місяць арешту. Оборонцї обоїх обжалованих зголосили рекурс що-до висоти виміру кари.

До Бразилії виїхала вчера громада людей з Глинян і з околицї, а з ними яко провідник поїхав якійсь польскій ксьондз [з Бразилії він поверне назад до краю]. Оден виселенець, письменний господар з Глинян [що везе з собою до Бразилії пятеро дїтей] зайшов перед виїздом до товариства "Просвіти". Тут дано єму деякі книжочки і він обіцяв писати з нового краю. Як нам пишуть з перемишляньского — там охота до еміґрації все ще не опускає селян, беруть пашпорти і пускають ся в далеку дорогу. "Неоден може би вже й не еміґрував — пише наш дописуватель п. Р. — але спродавши своє господарство, рад-нерад опускає рідне село, сам не знаючи куди, а покладаючи надїю на "святого Рафала" [не в значіню товариства, але таки в значіню якоїсь святої особи]. Оден дїдич оповідав менї, що з єго села богато людей ходило до Львова до філії товариства св. Рафаїла "запитати ся за Бриндзолію", а повернувши говорили, що "святого Рафала" не застали дома. Одного разу, коли сей дїдич вибирав ся їхати до Львова, взглядно до стації зелїзницї, віддаленої три милї від села, прийшов до него оден господар з просьбою, щоби позволив єму присїсти коло візника на стацію зелїзничу, бо він мусить їхати до Львова до "святого Рафала", позаяк в старостві сказали єму, що не дадуть пашпорту, доки не підпише святий Рафал". Дїдич, здержуючій людей від еміґрації, знав, що селянин не послухає єго поради, щоби не еміґрував, отже сказав єму, що вичитав в ґазетах, мов то "святий Рафал" виїхав зі Львова кудись далеко. Селянин подякував за удїленє єму тої вісти, бо "дурно би був тратив ся" і лишав ся дома."

Дрібні вісти. Іосиф Пакушевскій, солідна фірма бронзівнича, з котрою чимало зносин мали наші церкви, помер сими дняма у Львові в 64-ім роцї. — В Кракові помер оногди д-р Лукіян Рідель, професор окулістики в Ягайлоньскім університетї. — В Жовкві відбули ся дня 26 с. м. офіцирскі перегони кіньскі до мети від 3200 до 4000 метрів. — Правительство россійске вишле сего року своїх лїкарів оглягнути устрій купелевих місць в Австрії, Франції і Нїмеччини. — Грек з Александрії Авероф жертвував пів міліона драхм на урядженє забав олімпійских — Анґлія святкувала 19 н. ст. цвітня память смерти своїх славних трох мужів Байрона, Дарвіна і Біконсфільда.

Дѣло