Рівно рік тому, 15 квітня 1944 року, пролунали залпи салюту столиці нашої Батьківщини Москви доблесним військам 1-го Українського фронту, визволивших наш обласний центр — Тернопіль. Цей радісний день назавжди залишиться в пам'яті трудящих Тернопільщини. Вони повернулися в свою рідну радянську сім'ю після трьохрічного страждання в німецько-фашистській неволі.
Минув рік, але ще свіжі в пам'яті тернопільців усі страхіття німецької окупації. Кров більше 133 тисяч мирних жителів області, закатованих і розстріляних гітлерівськими ізвергами, сльози й муки 28 з половиною тисяч наших юнаків і дівчат, вигнаних фашистами в німецьку каторгу, ще довго будуть сповнювати наші серця болючим жалем до невинних жертв, гострою ненавистю до проклятих гітлерівських людожерів. Кров і страждання наших братів і сестер, батьків і дітей кличе нас до священної помсти лютому ворогові. Час остаточної розплати настає і німецько-фашистські розбійники одержать сповна все, що вони заслужили своїми нечуваними в історії людства злодіяннями. Вони відповідатимуть за все: і за вбивства, і за грабіж, і за варварські руйнування, вчинені ними на радянській землі.
Тяжких ран завдали німецько-фашистські розбійницькі банди господарству і культурі Тернопільщини. Вони зруйнували всі промислові підприємства і транспортне господарство області, зруйнували і пограбували всі культурно-освітні установи, лікарні, комунальне господарство, житлові будинки. Лише в обласному центрі — Тернополі німці перетворили в руїни і згарища пивоварний завод, 5 млинів, 3 цегельних заводи, крейдяний завод, тютюнову фабрику, мебельну фабрику, великий залізничний вузол. Вони знищили тут 8 шкіл, педагогічну, музичну і машинно-тракторну школи, залізничний технікум і технікум радянської торгівлі, інститут народної освіти, театр Імені Франка, 3 кінотеатри, 2 міські бібліотеки, палац піонерів, музей краєзнавства. В місті зруйновано понад 2.600 житлових будинків. Збитки, заподіяні німцями Тернополю і його населенню, перевищують 7 міліардів карбованців.
Величезної шкоди зазнало від німецько-фашистських загарбників сільське господарство Тернопільської області. Гітлерівські мерзотники зруйнували всі колгоспи, машинно-тракторні станції і радгоспи. Вони відбирали в селян хліб, худобу й навіть речі домашнього вжитку. Німці позбавили трудящих селян найголовнішого в їх житті — землі. Землю, якою наділила в 1939 і 1940 роках радянська влада селян, німці відібрали від них, а самих селян примушували працювати у створених на цій землі так званих держгоспах і в німецьких колонізаторів.
Майже три страхітливі роки страждали трудящі нашої області в німецько-фашистській неволі. Позбавлені всіх громадянських прав, поставлені в становище рабів, зазнаючи систематичних знущань і приниження, перебуваючи щодня під загрозою бути розстріляним або повішеним, радянські люди всеж не скорилися фашистським поневолювачам. Всіма засобами вони чинили опір ворогові, твердо вірячи, що їх страждання тимчасові, що повернеться зі сходу рідна Червона Армія і врятує їх від великого горя й нещастя. Так воно й сталося. Червона Армія прийшла. Вона вигнала німецьких загарбників з нашої області, а незабаром і з усієї нашої рідної радянської землі. Ми стали знову вільні й ось уже рік працюємо на визволеній від ворога землі, віддаємо всі сили в ім'я прискорення повної і остаточної перемоги радянського народу над найлютішим нашим ворогом — німецьким фашизмом.
За минулий рік визволені з німецько-фашистського рабства трудящі Тернопільщини провели велику роботу. В області повернено до життя 180 промислових підприємств, відбудовано залізничне господарство, працюють 1.097 шкіл, 3 педагогічні школи, учительський інститут, 4 музичних школи, 37 лікарень і 253 інших лікувальних закладів, десятки клубів, хат-читалень, бібліотек, радіофіковані всі міста й районні центри. Відновили роботу 27 їдалень і ресторанів, 54 магазини в містах і біля 1000 магазинів і крамниць у селах. Велика робота проведена по відбудові комунального господарства міст і районних центрів області.
Рік напруженої праці селян і працівників МТС та колгоспів також дав свої чудові результати. Працівники сільського господарства Тернопільщини, не дивлячись на всі труднощі відбудовчого періоду в умовах безпосередньої близькості фронту, успішно впоралися з усіма сільськогосподарськими роботами в 1944 році. В області відновлено всі 38 машинно-тракторних станцій, 14 радгоспів. Селяни, одержавши від радянської влади землю, яку в них відібрали німці, в ряді сіл відновили або знову організували колгоспи. Зараз в області нараховується 40 сільськогосподарських артілей, члени яких тепер колективно, спільними силами і засобами працюють на очищеній від ворога землі. Успішне проведення озимої сівби і зяблевої оранки, старанна підготовка до весни колгоспів, радгоспів, машинно-тракторних станцій і селянських господарств створюють усі можливості трудівникам сільського господарства нашої області завоювати в 1945 році високий урожай всіх культур, повністю відбудувати в цьому році наше сільське господарство. Вирішальне значення у здійсненні цього завдання набуває весняна сівба. Ось чому ми повинні зараз прикласти всіх сил, щоб провести її швидко і на високому агротехнічному рівні.
Ліквідуючи наслідки німецько-фашистського варварства, грабіжу і розбою, трудящі Тернопільщини прикладають усіх сил, щоб патріотичними ділами віддячити Червоній Армії за своє визволення з німецько-фашистського рабства. На кошти трудящих нашої області побудовані танкові колони "Селянин Тернопільщини" і "Молодь Тернопільщини", які громлять зараз ворога на його території, невпинно простують до Берліна. Тернопільці дали 44 міліони карбованців своїх трудових заощаджень на посилення бойової техніки Червоної Армії і в порядку передплати на державну позику і придбання квитків грошово-речевої лотореї. Селяни понад план обов'язкових державних поставок здали до фонду Червоної Армії понад 1.400.000 пудів хліба. Рік відбудовчої праці трудящих нашої області був разом з тим і роком їх самовідданої боротьби за всебічне посилення допомоги фронтові. Це був рік нашої активної боротьби разом з усім радянським народом за остаточний розгром ненависного ворога.
Гітлерівці, тікаючи з західних областей України, залишили тут своїх агентів — українсько-німецьких націоналістів. Ця продажня сволота намагається всіляко перешкоджати в нашій відбудовчій роботі. Трудящі Тернопільщини за допомогою органів радянської влади розгромили націоналістичні банди. Але вони ще не добиті. Завдання зараз полягає в тому, щоб посилити нашу боротьбу за повне знищення цих підлих зрадників Батьківщини, кривавих підсобників Гітлера. Причому, треба вести рішучу і нещадну боротьбу і з усіма тими, хто допомагає українсько-німецьким націоналістичним бандам у їх ворожих нашому народові діях.
Річницю визволення нашої області з німецько-фашистської неволі ми відзначаємо в обставинах історичних перемог Червоної Армії. Повна й остаточна наша перемога вже близька. Але, як попереджає Червону Армію і весь радянський народ наш великий вождь товариш Сталін, перемога сама не прийде, вона здобувається в тяжких боях і в упертій праці. Віддамо ж всі наші сили, всі знання і здібності, щоб допомогти нашій героічній Червоній Армії швидше підняти переможний прапор над Берліном.
Я.Ф. Артюшенко, голова виконкому Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих.
Вільне життя
15.04.1945