Народна творчість.

Свої найщиріші почуття, радощі чи тугу, мрії про уявне щастя своїх дітей, думи про героїчну боротьбу проти багатіїв-гнобителів знедолений люд завжди виливав у піснях, на народних музичних інструментах, в танках, віршах, казках тощо.

Художня творчість є невід'ємною частиною життя народних мас протягом усієї історії людства. Художня творчість — вияв душі народу. І які б тяжкі випробування не лягали на плечі народу — він не розлучається з своєю піснею, з своїм словом, з своєю чарівною поезією.

Німці прийшли на наші землі як завойовники. І першим своїм завданням поставили підкорити народ, убити його душу, онімечити, примусити його скоритися долі раба німецького барона. Та хоч в часи німецького лихоліття була придушена Україна, але трудящі зберігали й продовжували традиції народної творчості, вияв безмежного народного гніву проти іноземних гнобителів.

Огляд художньої самодіяльності, що пройшов на районних, обласній і республіканській олімпіадах, продемонстрував духовну силу і моральну чистоту народу. Виступи учасників цього незвичайного видовища з підмостків районної, обласної й республіки нської сцени стверджували, що народна творчість також безсмертна, як безсмертний сам народ.

В дні огляду учасники численних сільських і міських колективів визволеної Тернопільщини мов доводили, що народ Галичини проніс багату українську культуру, чудову мову, широку, як лани України, пісню і залихватський танок через вікові тортури національного гніту австрійського і польського імперіалізму. Тернопільчани не стали на коліна й перед німецькими рабовласниками.

У всіх виступах учасників бренить єдиний мотив — глибока подяка Червоній Армії, її організаторові і мудрому полководцеві великому Сталіну за визволення з тяжкої німецької неволі. Народні митці Тернопільщини показали весь вир душі визволеного народу, який пройнятий тепер єдиним прагненням — добити німця-супостата, самовідданою працею допомогти славним воїнам Червоної Армії відплатити загарбникам за все, що вони заподіяли нашому народові, якнайшвидше знищити німецьке охвістя — українсько-німецьких націоналістів.

Обласну олімпіаду художньої самодіяльності відкриває джаз-оркестр Копичинського району стройною оркестровою піснею про Сталіна. Могутня гармонія цієї пісні змінюється душевною українською мелодією "Реве та стогне Дніпр широкий". І линуть ці звуки над вільною землею українською, сповіщають всі народи світу, що сивий Дніпро — гордість України, знову і назавжди вільний, і гомін хвиль його підносить славу великої сім'ї народів Радянського Союзу, що збили кайдани рабства з полоненої України і що тільки в цій могутній багатонаціональній братерській сім'ї Україна здобула волю і державну незалежність.

Чудовий виступ квартету народних українських інструментів і "Тернопільські коломийки" під керівництвом TOB. Побігущого лунає, як незаперечний доказ ленінських слів на червоному полотнищі над сценою "Мистецтво належить народові".

Хор Коропецького райВНО розпочав свій виступ Гімном Радянського Союзу. Співці — коропецькі селянки. Всі вони зовсім недавно переживали німецький гніт і знущання, а тепер з переповненою щастям душею беруть участь в обласній художній олімпіаді. В репертуарі хору — українські народні пісні "Широкий луг", "На вулиці скрипка грає", "Стелися барвінку" і ряд інших пісень.

Репертуар учасників олімпіади був різноманітний. На сцені — сім'я Огаренка Івана Антоновича із Білобожниці, Зося Казиф і Іван Соболь — легко і гарно танцюють "коломийки".

Джаз-оркестр Струсівського району виконав "українські попурі". Під загальні аплодисменти глядачів виходить на сцену С.В. Лядська. У неї чистий і дзвінкий голос. В пісні "Чого вода каламутна" кожен почуває простоту, душевність і майстерність співачки.

П'ять дівчат села Пробіжна плавно виконують інсценіровку "Калина". Це — Марчук С.І., Стельмащук Ю.Н., Бонда А.К., Величко В.К., Карнаухова Т.Я. Їхні рухи в танці гарно гармонують з ритмом їх пісень і заслуговують загальну увагу глядачів.

Один за другим протягом семи днів демонстрували свою народну художню самодіяльність на сцені обласного театру тернопільські селяни, трудящі підприємств, інтелігенція й учні. В кожному виступі відчувалося велике тяжіння народу до мистецтва.

Прекрасні зразки самодіяльності виявили колективи Коропецького, Копичинського, Товстенського, Білобожницького та інших районів. 56 учасників обласної олімпіади їздили на республіканську олімпіаду. Виступи тернопільчан у Києві користувалися значним успіхом.

Народні маси — це невичерпне джерело творчості. І почесний обов'язок всіх партійних і paдянських організацій — всемірно розвивати художню самодіяльність, сприяти клубним гурткам в роботі, допомагати їм.

Вільне життя