◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Справа східної Галичини. "Robotnik" доносить: Одержуємо інформації з Лондону, з яких виходить, що опінія анґлійського міністерства заграничних справ в справі східної Галичини не улягла зміні. Панує там далі переконання, що східної Галичини не можна дефінітивно признати Польщі.

 

Гуцульщина гине з голоду! Апровізаційні та санітарні відносини в цій гарній закутині нашої землі незвичайно важкі. Сміло можна сказати, що ціла Гуцульщина примирає голодом. Тиф і червінка десяткують збідніле населення, яке навіть в мирних часах не могло виживитися з карловатих гірських закутин. Поміч сейчас необхідна. Голод та епідемії забирають щоденно сотки жертв. В деяких околицях вимирають цілі родини.

 

Цінникова акція пекарняних робітників у Львові. Пекарняні робітники, спонукані тяжкими умовинами життя, як також реляцією корон на марки, були примушені накінець предложити своїм підприємцям підвижку платень. Зажадали вони 9 фен. за 1 кґ. випеченого хліба і признання контрольних делєґатів робітничої орґанізації над млинами й пекарнями.

В тій справі відбулися під проводом президента міста переговори соціялістичних радних з апровізаційної комісії, апровізаційного секретаря Стобєцкого, предсідателя корпорації Шірмера з одного боку, а делєґатів орґанізації пекарняних робітиків і професіональних секретарів тов. Кушніра й Слоньовского з другої. Переговори відбувалися в салі маґістрату. По довгих торгах прийшло до такої умови: Від 13. лютого підприємці платитимуть робітникам 9 сот. від 1 кґ. випеченого хліба. Крім цего апровізаційна комісія зобовязується стягати 2 сот. від бохонця хліба на фонд безробітних пекарняних робітників. До того часу практикувалося, що пекарняні робітники відкупали своїм товаришам по одному робочому дню, хоч самі деколи тільки чотири дні в тижні працюють. Давніші условини, які досі обовязували, лишаються. Робітнича делєґація повернула з вище згаданими условинами і заявила, що з огляду на широкі круги населення, якому й так не дістає хліба, згодилася на такі уступки. Супроти цего страйк пекарняних робітників покінчений і вони вернули до праці.

 

Підвишка ціни хліба. Ще хліба нема, а вже апровізаційний заклад підвищив його ціну з 4 К. 40 сот. на 5 корон (3 м. 50 ф.) за бохонець.

 

Продаж білого хліба. Від 13 ц. м. місяця буде продаватися хліб з білої американської муки по 800 гр. один бохонець. Цей хліб будуть продавати міські і рейонові склепи на картк ч. 7, яких важність продовжується на цілий слідуючий тиждень аж до 21 ц. м. Натомість картки ч. 6. тратять зовсім свою важність.

 

З тимчасової ради міста. Переливають з повного в порожне — таке у нас і на засіданнях ради міста. Говориться все там про лиху апровізацію, обіцюється ліпші часи і так в колісце, а ніякої поправи не слідно. Загально є апровізаційна ситуація в дуже розпучливому стані. Львів не має від ряду місяців цукру, а виходить, що 600 ваґонів цукру вислано до Анґлії за штучні навози. Кpiм рішення, щоби апровізаційна комісія підняла назад свої мандати, на вчорашньому засіданню нічого конкретного не ухвалено.

 

Пожежа в Тустановичах. В неділю, 8. ц. м., згорів в Тустановичах один з найбільших шибів "Ельжбєта", який належить до Акційного Товариства для промислу скального олію. Шкода виносить більше чим 3,000.000 кор. Причина пожежі невідома.

 

Півміліонова крадіж. В ночи на 11. лютого розбили якісь злодії касу залізничого консуму в Станиславові і вкрали готівкою 500.000 корон.

 

Цензура листів. Міністерство почт і телєґрафів комунікує: Приватні листи за границю або до східних земель, які підлягають цензурі, повинні складатися з чотирох сторін вісімки і бути читкі. Листи не відповідаючі тим домаганням, будуть припізнені наслідком цензури або звернені адресатови.

 

"Науково забавовий Кружок" тов. "Зоря" у Львові, уладжує в суботу, дня 14. ц. м., у власнім льокали при вул. Вірменській ч. 25. чайно-пампушкові вечерниці. Початок о 9-ій год. веч. Вступ на салю 10 К.

 

Вперед!

 

14.02.1920

До теми