Війна не дала музеєві змоги вийти на шлях нормального розвитку. Всеж таки Національний Музей може виказати деякий приріст у речах, яких прибуло 350 н-рів до 18.393 включно. По відділам найважнійші набутки належить вказати: у підручній бібліотеці по історії мистецтва і бібліографії і 114 н-рів, 48 річників давних газет (дари о. канон. В. Давидяка і проф. К. Студинського); в народописному відділові решта збірки пок. проф. В. Шухевича 43 н-ри; галицьких рукописів XIX. в. 108 н-рів — в тім ціннійші автоґрафи і шкицівник Корнила Устіяновича, та проповіди свщ. Лушпинських 20—40-вих рр.; 6 рукописів ХVІ—ХVIII. в.; стародруків 66; актів XVII—XVIII. в. 16 (дар радн. С. Громницького з архиву пок. проф. С. Шараневича). З мистецтва прибуло 7 ікон і різьб; 18 н-рів новітних творів — Труша, Новаківського, Куриласа, Панькевича, Чайківського, Горняткевича; 9 малюнків XVIII. в., між ними один Луки Долинського (депозит гр. к. Митрополичої Капітули у Львові); відділ ґрафіки збогатився на 449 н-рів, переважно штихів, плякатів чеських і українських, та світлин з життя буття галицьких виселенців у ріжних австрійських таборах. Із спадщини по пок. канон. А. Петрушевичеви передала п. Гетманчикова 8 штук колись багатої чайної застави парижської роботи кінця XVIII.
З цих набутків найцінніші: Страсти Господні 1658 р. (полотно 280—300 смт.) красивого рисунку і розмалювання; олійний портрет Шевченка кисти Г. Софійського С. Петербург 1864 р., три деталі фресок Святокрижської Каплиці — акварелі Горняткевича і збірка мідеритів Келєсінського 30-тих рр. XIX. в.
До збільшення збірок Національного Музею причинилися, крім згаданих вище: пп. Андрохович, Л. Лушпинський, др. Ілевич, оо В. Ганкевич і А. Голінатий, др. В. Щурат, др. М. Коцюба, др. Застирець, Eп. І. Боцян, ученик Б. Чапельський, суддя Гулла, др. Макарушка, оо. Л. Шумський, М. Лада і др. Горникевич, Укр. Пресове Бюро в Парижі, Канон. М. Яцковський, студ. В. Куновський, М. Бордунівна, М. Тоепфер (карикатури галицьких заложників у Київі 1915 р.) президент Ю. Романчук, архит. А. Лушпинський.
У діяльности музея слід згадати виставу сучасного малярства Галицької України, улаштовану пп. М. Голубцем і арт. А. Монастирським. Її відвідало більше 800 гостий і вона певно остала не без користи для них, що є заслугою шановних впорядчиків і за що їм від Управи Музея належиться щира вдяка. Крім того подбав Музей про видавництва: "Про музеї і музейництво" 5 арк. друку з 12-ти добірними ілюстраціями, та "Альбом старинних деревяних церков Галичини по рисункам архитекта А. Лушпинського. Книжка "Про музеї" появить ся небавом в продажі, а Альбом вийде перед Великоднем.
В роботі находиться великий спис рукописів Національного Музею, що на весну буде готов до друку, в архиві працює над "діяльністю і життям духовенства XVIIІ. в." панна М. Бордунівна.
Грошевий оборот оперся і в сім році, як все, на дотації Високопреосвященного Основника, що дав на ціли Музея 36.188 К., з попередніми уже 590.000 К. З підмог належить згадати про 1.000 К. від Краєвого Союзу для збуту худоби із зисків за 1917 р. Чинші дали усего 3950 К. при 12.000 залеглостий за час війни від 1914 р. З продажі видань виручено 356 К. та із вступів на виставу 1144 К. з цего видано на видавництва (друк, кліші, папір і гонорар 25.309 К., на закупна 3642 К., в тім з фонду "Дністра" 2000 К. (портрет Шевченка), на персонал (служачому 3010 К., помічниці 1000 К., директорови 4800 К.) і на пенсійну обезпеку усего — 9499 К., на направи після воєнних ушкоджень в реальностях музейних більше 12.000 К.
На 1920 р. зголошено ряд речий з области мистецтва новітного і старовини на суму около 30.000 К., а на закінчення видавництва "Альбому" потрібно буде ще яких 20.000.
Ввиду цего Управа музея закінчує сей звіт просьбою до суспільности, щоб памятала і про Національний Музей особливо в дні Різдва, Нового Року і Щедрого Вечера.
Громадська думка
07.01.1920