◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Засїданє фільольоґічної секції наукового товариства имени Шевченка відбуде ся дня 13 н. ст. грудня о год. 6 вечером в канцелярії товариства, ул. Академична ч. 8. І. пов. На порядку дневнім: 1) Справа видавництва матеріялів етноґрафічних; 2) внесеня членів.

Львівскій Клюб Русинок пригадує, що вписи на вечерницї св.-Николаївскі, які товариство се устроює для дїтей руских родин дня 17 с. м. [в понедїлок] в комнатах "Рускої Бесїди", приймає предсїдателька в середу і в суботу на сходинах "Клюбу" між годинами 4 а 6-ою в сали "Просвіти". Кромі несподїванок для старших і дїтей на сих вечерницях виконають дїти: 1) Лисенкову оперетку "Коза дереза"; 2) продукції на фортепянї і скрипцї; 3) св. Николай з ангелом і чортиком.

"Рускій жіночій кружок" в Коломиї устроює в вечер перед св. Николаєм дня 17 н. ст. грудня в комнатах "Родини" в ратуши забаву для дїтей, по котрій наступлять забави товарискі старших. Початок о годинї 5½ вечером. Вступ від особи 25 кр. — Дїти одержать перекуску і подарунки даром. Просить ся наперед подати число маючих взяти участь дїтей. — Комітет.

Звістний уже композитор наш п. Г. Топольницкій виготовив до Шевченкової "Хустини" музику на хор мішаний і мужескій, сольо сопранове і тенорове в супроводї орхестри — і присвятив сей твір "Славному Львівскому Боянови". Як зачуваємо, твір сей виконають наші Боянисти на першім сегорічнім концертї, до чого вже підготовляють ся під проводом неутомимого нового діріґента о. Остапа Нижанковского. Щасть Боже!

В справі польскої жалоби народової відбула ся дня 6 н. ст. грудня в сали львівского міщаньского касина нарада численнїйшого кружка видних в польскій суспільности осіб. Проводив зборам ґр. Войт. Дїдушицкій. Збори по тригодинній дискусії ухвалили не обходити жалоби нїякими голосними демонстраціями, лише займити ся живо орґанічною роботою на всїх полях горожаньского житя особливо-ж справою польскої ґімназії в Тїшинї. В дотичній ухвалї підносить ся, що ще в лїтах 1891 і 1892 заявили ся поважні круги горожаньства против всяких жалібних демонстрацій з причини другого і третого розбору Польщі та що вказали польскій суспільности на єї матеріальне і моральне скріпленє а передовсїм на піднесенє народної просвіти. Поляки признали справедливість тих ухвал і власне від того часу повстала фундація Костюшка, вистава краєва, товариство Szkoł-и ludow-oї, складки на реставрацію Вавелю і намір заснованя польскої ґімназії в Тїшинї. Ти всї змаганя вінчали ся доси успіхом і дтятого теперішний збір ухвалює працювати дальше в тім напрямі.

Спеціяльну испитову комісію для учительок жіночих ручних робіт установила краєва рада шкільна при мужескій учительскій семинарії в Самборі. Ся комісія розпічне свою дїяльність першій раз з кінцем сего шкільного року.

В справі арештованих учеників в Тернополи т. зв. польскої Омладини була у намістника, яко презеса краєвої ради шкільної, депутація родичів з просьбою, щоби вплинув в властивім місци на скорше полагодженє справи. Родичам розходило ся именно о се, щоби обжаловані станули скорше перед судом, бо теперішна каденція судьїв присяжних вже скінчила ся а друга розпочинає ся аж в мартї.

Д-р Зиновій Левицкій лїкар в горішно-австрійских добрах ґр. Киньского і бувшій член "Сїчи" именований асистентом на хірурґічній кліницї проф. Майдля в Празї.

Розбійничій напад. З теребовельского повіта доносять до львівских часописей, що сими днями напало там чотирох селян на економа, їдучого до Дарахова. Напастники побили економа і зломили єму лївий обойчик, а крім того забрали від него 10 зр.

Дрібні вісти. В Новім Санчи вибрано бурмістром нотаря д-ра Липиньского, заступником єго адвоката д-ра Стерковича, а асесором аптикаря Ром. Якубовского. — Д-р Пастер, звістний францускій учений, занедужав тяжко в Парижи. — Дня 8 н. ст. грудня помер на Бистрици в Закопанім селянин Сатала Кшептовскій, славнозвістний оповідач і байкар. — В Бернї моравскім помер в 68-ім роцї житя ґр. Менсдорф, член палати панів. — Приватний доцент у Львові д-р медицини Ив. Прус именований звичайним професором при львівскій школї ветеринарії. — В Коломиї введено сими днями в житє телєфонічну комунікацію. — Приватний доцент львівского університету д-р Нусбавм именований адюктом в школї кутя коней у Львові.

Дѣло