Вже більш сїмох десяток лїт т. є. від часу духового відродженя народів славяньских трудились і трудять ся наші й чужі люде над збиранєм руско-україньских етноґрафічних матеріялів і заходи ті полишили по собі значні слїди в численних публикаціях з тої ниви, от хоч-би вказати на томи видань Чубиньского, Головацкого, Кулїша, на збірники Павлього, Залеского, Драгоманова, Рудченка, виданя Кольберґа, краківскої академії наук і богато-богато других. Опубликовано найрізнороднїйші матеріали, тисячі текстів пісень, значне число казок, повірок, приповідок, лєґенд і иншого матеріялу, — оден лиш напрям творчости народу полишено майже облогом невідкритим ширшому світови, а то — мельодії народних пісень.

 

З соромом мусимо признатись, що доси матеріял мельодій пісень народних публикували за нас — именно в Галичинї — майже виключно чужі люде, як Залєскій [Вацлав з Олеська] і Кольберґ; з наших же людей хиба припадково хто зачепив за ту справу, та й то не етноґраф-спеціяліст, а борше якій композитор, що з богатого скарбу пісень народних брав матеріял до популярних "Вязанок", "Складанок" [пупypi] або й до більших вокальних композицій. Тимчасом нїхто в нас не звертав уваги, що тоті перли народної творчости — мельодії народні — зникають майже з кождим роком під напором порядків новочасної культури та що крайний нинї час, уратувати, о скілько можна, від загибели цїнний той матеріял.

 

Відчуваючи сю конечну потребу завязали ся підписані в комітет, котрий поставив собі за задачу: публикувати систематично мельодії народні в періодичних випусках під заг. "Руско-україньскі народні мельодії".

 

Видавництво буде ведене в той спосіб, що кождий випуск чи том становити буде для себе окрему цїлість, а містити буде, для уникненя монотонности, піснї різних катеґорій [историчні, гайдамацкі, вояцкі, побутові, любовні, лїрницкі, обрядові, жартоблива і др.] Звертаючи головну увагу на мельодії, ми друкувати будемо при кождій пісни всї доступні нам варіянти єї мельодії з докладним означенєм місцевости, де тота пісня співає ся на таку або иншу нуту, і з поданєм осіб, хто пісню співав і их записав. Натомість текст повний будемо подавати лиш оден [варіянти тексту не будуть увзгляднені, але при кождій пісни будуть показані ті збірки, де находить ся ще єї текст або єго відміни].

 

Комітет має в своїх руках кілька сот народних мельодій [отже матеріял, котрий би міг вистатчити вже тепер на кілька томів] і докладає всїх заходів, щоби І-ій том того видавництва як найскорше побачив світ Божій. Однак щоби виданє було о скілько можна повне й докладне і щоби обнимало при кождій мельодії як найбільше число доступних нам варіянтів, звертає ся комітет з просьбою до дорогих наших Земляків, именно до тих, котрі посїдають збірники народних мельодій, або котрі хоч-би кілька пісень [т. є. мельодій з текстами] з уст народу записали, щоби зволили свої рукописи надіслати як найскорше комітетови до рук о. Нижанковского, а то як для доповненя приладжуваного до друку І-ого тому, так і до дальших випусків. Хто би з Земляків готовий свій збірник мельодій передав був уже давнїйше третим особам, тих просимо уповажнити нас, щоби ми могли зажадати від дотичних осіб звороту тих рукописей. Вкінци просимо всїх співолюбивих Земляків наших, именно тих, що жиють на провінції і мають нагоду почути рідну пісню просто з жерела т. є. з уст простого люду, щоби пильно при нагодах записували мельодії пісень з текстами і надсилали нашому комітетови. Для записуючих піснї подаємо увагу, щоби тексти пісень записували зі співу а не з диктованя і щоби по можности старали ся віддати в текстї як найдокладнїйше виговір льокальний. Хто би переняв з уст народу богато пісень і знав их докладно виспівати а не вмів их записати під ноти, того просимо удатись до знакомих осіб музикально образованих, котрі можуть тото зробити, або навіть зголоситись [на випадок пробуваня у Львові] до нашого комітету, а ми піснї запишемо під ноти.

 

Думаємо, що Земляки наші, маючи на увазї велику вагу задуманого нами видавництва, не приймуть байдужно сего нашого поклику а подадуть нам з кождого огляду помічну руку. Всї рукописи, відтак кореспонденції і можливі запитаня в тій справі просимо надсилати на руки о. Остапа Нижанковского у Львові, ул. Городецка ч. 33 а. Близші дані що-до цїни І-ого тому і услівя евентуальної передплати оголосимо пізнїйше. [Всї рускі часописи просимо о повторенє нинїшної відозви.]

 

У Львові дня 9 н. ст. грудня 1894.

 

О. Остап Нижанківскій. Ф. Колесса. Л. Сїчиньскій. Д-р Ив. Франко. О. Роздольскій. М. Павлик. Б. Лепкій. С. Яричевскій. Єр. Калитовскій.

 

Дѣло

10.12.1894